Тиха ріка

Тебе зі мною немає...

Тебе зі мною немає,
Стає отруйним час.
Любов моя десь блукає,
Вогонь в душі поволі згас.

Летіти ж не вмію
Та й крил я не маю.
Без голубоньки млію,
Лиш ночами ридаю...

Хто ж знав, що так буде?
Чи зарадити міг?
Шириться розлука всюди,
Зник наш спільний оберіг...

Доля повернулася боком,
Втекла у далекі світи.
Покинула нас швидким кроком,
Залишила в руках самоти.

Думки про тебе полонили розум,
У серці біль важкий стоїть.
Немов порив крижаного морозу,
Що вернувся з минулих століть.

Все ж скарб коштовний – думки оці,
Нагадують вони вроду твою.
Бринять сльози щастя на моєму лиці,
Коли уявляю голубку свою.

Тому й пишу, бо так лише вдасться
Подумки поруч хоч трошки побути.
А потім мені раптом здасться,
Наче тихо голосок твій чути.

Я озирнусь: не буде нікого,
Заплющу очі: і з'явишся ти.
Така проблема буття мого,
Як стрибок у прірву з висоти.

Однак знаю: хвилювання даремні,
Вже скоро здійсниться довгожданне.
Скінчаться часи холодні та темні,
Зійде з небес янгол – моя кохана панна.

20 травня 2022 – 7 квітня 2023 рр.

Подобається

#2037 в Різне
#496 в Поезія

Відредаговано: 08.07.2023