30 Гіркі чутки

Марта
Наступного ранку я прокинулася з дивним відчуттям.
Наче щось змінилося.
Я лежала на ліжку і дивилася у стелю, намагаючись зрозуміти, чому моє серце б’ється трохи швидше, ніж зазвичай. А потім згадала. Вчорашню ніч. Його машину. Нашу розмову. І поцілунок.Я різко перевернулася на бік і закрила обличчя руками.
— Господи…
Моє серце знову пришвидшилося. І на секунду просто усміхнулася. Але ця усмішка швидко зникла, коли я згадала ще одну людину. Олю. Я тихо зітхнула. Я встала і почала збиратися до університету.
Через годину ми з Аліною вже заходили до корпусу.
Ранок був сонячний. Студенти поспішали на пари.
Хтось сміявся. Хтось стояв із кавою біля корпусу.
Я майже не звертала уваги на людей.
Поки не помітила дивну річ.
Двоє дівчат біля входу дивилися прямо на мене.
І тихо перешіптувалися. Я нахмурилася.
— Ти це бачила? — прошепотіла Аліна.
— Що?
— Вони дивляться на тебе.
— Ну і що?
— І шепочуться.
Я спробувала не звертати уваги.
Але коли ми зайшли всередину корпусу, стало ще дивніше. Двоє хлопців у коридорі різко замовкли, коли я проходила повз. Ще одна дівчина кинула на мене дивний погляд. Моє серце почало неприємно стискатися.
— Аліно…
— Я бачу.
Ми зайшли до аудиторії. Я сіла за свою парту.
І саме в цей момент до нас підійшла наша одногрупниця.
— Марто…
— Що?
Вона трохи ніяково усміхнулася.
— Це правда?
— Що правда?
Вона знизила голос.
— Що ти зустрічаєшся з тим боксером?
Я завмерла.
— З ким?
— Ну… з Тимофієм Нагорним.
Моє серце різко стиснулося.
— Хто тобі це сказав?
Вона трохи розгублено відповіла:
— Та всі вже про це говорять.
Я відчула, як всередині починає підніматися холодна хвиля.
— Що саме говорять?
Вона вагалася.
— Ну…
— Кажи.
Вона тихо сказала:
— Що ти з ним заради грошей.
Я різко підвелася.
— Що?!
Аліна одразу поклала руку мені на плече.
— Спокійно.
Але я вже ледве стримувала емоції.
— Хто це сказав?
Дівчина тихо відповіла:
— Я не знаю,але всі говорять, що його дівчина це розповіла.
Мені стало холодно. Його дівчина.Ця намарафечена змія. Ольга. Я різко взяла телефон. І відкрила Instagram.
Повідомлення від Тимофія.
Timofiy_Nagorny:
Доброго ранку красуне, як справи?
Я дивилася на ці слова кілька секунд. А потім раптом відчула дивну суміш злості і болю. Я швидко набрала відповідь.
Marta_Perchuk:
Нам треба поговорити.
Він відповів майже миттєво.
Timofiy_Nagorny:
Щось сталося?
Я глибоко вдихнула.
І написала лише два слова.
Marta_Perchuk:
Так. Ти. 

Потім поклала телефон на парту, вперше за довгий час відчула справжній страх.
Бо якщо ці чутки продовжать поширюватися
це може зруйнувати не тільки мої стосунки з ним.
А й мою репутацію у всьому університеті.