16 Три місяці

Три місяці
Тимофій
Після тієї розмови в коридорі я ще кілька хвилин стояв на місці і дивився туди, де щойно зникла Марта.
Я не любив, коли мене судили, навіть не вислухавши.
Але ще більше мене дратувало те, що я не міг просто махнути рукою і забути.
Я дістав телефон.
Відкрив Instagram.
І ввів її ім’я.
Marta_Perchuk
Її профіль з’явився майже одразу.
Я відкрив сторінку.
На першому фото Марта стояла десь біля старої кам’яної будівлі, тримаючи в руках книгу. Вітер трохи розвівав її волосся, а на обличчі була та сама вперта, трохи іронічна усмішка.
Я навіть усміхнувся.
— Звісно...
Я перегорнув ще кілька фото.Бібліотека.Старі вулиці.Якась фортеця.І ніде — гучних вечірок або компаній.Вона була зовсім не схожа на більшість людей у соцмережах.Я натиснув “Підписатися”.
Через кілька секунд телефон завібрував.
“Marta_Perchuk підписалася на вас у відповідь.”
Я тихо хмикнув.
— Швидко.
Я ще хвилину дивився на екран.
Потім відкрив повідомлення.
І написав.
Timofiy_Nagorny:
Отже, тепер ти перевіряєш мене в інтернеті?
Відповідь прийшла не одразу.
Майже через п’ять хвилин.
Marta_Perchuk:
Я не перевіряю.
Timofiy_Nagorny:
Тоді як ти знайшла те фото?
Кілька секунд.
Marta_Perchuk:
Подруга показала.
Timofiy_Nagorny:
Зрозуміло.
Я подумав і написав ще одне повідомлення.
Timofiy_Nagorny:
До речі, я сьогодні від’їжджаю.
Відповідь прийшла швидше.
Marta_Perchuk:
Куди?
Timofiy_Nagorny:
На змагання.
Marta_Perchuk:
Надовго?
Я подивився на екран кілька секунд.
Потім написав:
Timofiy_Nagorny:
Три місяці.
Повідомлення прочиталося майже одразу.
Але відповіді не було.
Я вже подумав, що вона просто закрила чат.
Але через хвилину з’явилося нове повідомлення.
Marta_Perchuk:
Це довго.
Я усміхнувся.
Timofiy_Nagorny:
Ти будеш сумувати?
Кілька секунд.
Потім…
Marta_Perchuk:
Не перебільшуй.
Timofiy_Nagorny:
Тобто ні?
Marta_Perchuk:
Можливо.
Я тихо засміявся.
— Вперта…
 І написав:
Timofiy_Nagorny:
Добре. Тоді я повернуся через три місяці і перевірю.
Вона відповіла майже одразу.
Marta_Perchuk:
Я не люблю перевірки.
Timofiy_Nagorny:
Тоді назви це експериментом.
Три крапки з’явилися на екрані.
Вона щось друкувала.
Marta_Perchuk:
Експерименти іноді закінчуються несподівано.
Я усміхнувся.
Timofiy_Nagorny:
Це і робить їх цікавими.
Кілька секунд тиші.
Потім останнє повідомлення.
Marta_Perchuk:
Тоді удачі на змаганнях.
Я подивився на екран.
І написав:
Timofiy_Nagorny:
Дякую, Марто.
Я заблокував телефон і підняв голову.
Коридор університету все ще був шумний.
Але чомусь настрій у мене став набагато кращим.