18

Чому так завжди стається? Як тільки твоє життя починає хоч трохи налагоджуватися, обов'язково має статися якась подія, після якої ти розумієш, що так, як раніше, вже не буде, і однозначно потрібно вибудовувати та сприймати нову реальність, у якій тепер доведеться жити. Якби рік тому Анна почула ці заповітні слова від свого колишнього при їхній зустрічі, можливо, все склалося б зовсім інакше! Її серце гупало б з такою силою в грудях, що під цей біт можна було б танцювати чечітку. У скронях щось стискало, її тіло обм'якло, але вона не втратила самоконтроль. Мозок чітко розумів, що відбувається зараз, а тіло реагувало лише через те, що вона була втомленою після важкого робочого дня. Час змінює не людей, а лише їхнє ставлення до речей, обставин і тих, хто оточує. Ці фактори час від часу змінюються в нашому житті, і Анна була готовою до того, що рано чи пізно їй доведеться зустрітися і серйозно поговорити з колишнім. Єдине, до чого вона дійсно не була готовою, це до того, що ініціатором їхньої зустрічі стане Ігор.

Що ж стосується Андрія, то вона давно для себе все пояснила і мала чітке розуміння щодо нього. Він батько їхньої дитини, колись між ними були сильні почуття, та зрада Андрія не знайшла прощення в серці Анни.

Любов, вірність, вміння прощати та приймати дорогу тобі людину з усіма її вадами та достоїнствами. Задайте собі питання: що для вас головне? З чим ви готові миритися, а на що ніколи не змогли б заплющити очі? І що для вас дійсно зрада? Це фізичний контакт, чи для вас зрада — це коли ваша близька людина зраджує вас як особистість, не підтримує? Того вечора, повертаючись після зустрічі з колишнім, спогади знову нависли над світлою головою і до самого ранку не давали заснути. Її бентежило те, що він хоче її повернути. Цей зайвий клопіт їй абсолютно ні до чого. Найбільше її хвилювало, щоб Андрій не мав вплив на неї через Марію, і вона дуже сподівалася, що у нього вистачить розуму не припускатися такої негідної поведінки.

Анна відчувала, що її душа, як корабель у бурхливому морі, шукає пристань, де вона могла б знайти спокій і рівновагу. Зараз вона не готова до нових стосунків, а також не може пробачити колишньому чоловіку тієї зради, яка болісно відгукнулася в її серці. Ігор, попри його щирі наміри, не викликав у неї тих почуттів, які б дали змогу будувати щось нове та серйозне.

Анна вирішила, що перш за все їй потрібно знайти гармонію з самою собою. Вона не хотіла обговорювати з Ігорем його дзвінок, це не мало сенсу, він був занадто впертим. Але інтерес до того, як же саме Андрій хоче повернути її, не давав їй спокою. Тож час, в першу чергу вона давала собі час на розвиток всіх цих подій. Вона тепр зовсім не та, чкою була рік назад, тепер вона може обирати, чекати і спостерігати.  Вона зрозуміла, що важливо приділяти більше часу собі, своїм захопленням, доньці та роботі. Вона вирішила зайнятися тим, що приносило їй справжнє задоволення: прогулянки, малюванням, читанням книжок, яких вона так давно відкладала на потім.

Залишившись на самоті зі своїми думками, Анна вирішила:

"Я маю зосередитися на тому, що робить мене щасливою, а не хто робить мене щасливою. Час лікує, і я одужала,  знайшла спокій у своїй душі. Я повинна залишатися сильною для себе і для Марії."

Щож, саме так вона і  вирішила не поспішати з прийняттям рішень стосовно Андрія та Ігоря. Вона зрозуміла, що потрібно спочатку знайти внутрішню рівновагу та зрозуміти, чого вона хоче від свого життя. Тільки тоді вона зможе приймати обдумані рішення щодо свого майбутнього. Анна була готова йти цим шляхом, покладаючись на свою силу і внутрішні ресурси.