3(3)

   Це був гарний, сонячний, літній ранок вихідного дня! Ще з вечора дівчата між собою домовились що вони сьогодні нікуди не поспішають і будуть лежати в своїх ліжках до пролежнів. Хм м м , здогадатись не важко, кому все ж таки вдалося це зробити? Тома, яка звикла прокидатись з півнями і Маруся, яка в усьому наслідувала Тому прокинулися раніше. За весь час що вони жили разом, вони вже ніби стали родиною. Анна дуже переживала що коли вони переїдуть в столицю і вона буде змушена постійно працювати, Марійка може замкнутись у собі, чи ще щось подібне, та сталось все зовсім навпаки. Вона навіть якось по інакшому почала себе поводити, проявляла більше інтерес до того що її оточує, знову з'явився інтерес все пізнавати і вивчати. Розлучення  вплинуло на дівчинку не менше ніж і на саму Анну. Відчуття що близька людина, може просто взяти і зникнутти з їх життя за один вечір, викликало у малечі не дуже приємні емоції, та змінило поведінку до невпізнаваності, хоч і до того самого вирішального вечора, в дівчинки вже проявлялась замкнутість і відчуження. Марійка навіть якось запитала у мами, можливо це через неї тато і мама більше не разом? Бідна дівчинка, вона зовсім не розуміла, що через дурниці дорослих, тепер вона росла в неповній родині. І такі думки іноді приходили до Анни, яка дуже бьхотіла якось зарадити і пояснити все донечці, та нажаль, все що вона зараз могла б зробити,то це максимально робити кожен день доньки щасливим та незабутнім, і щоб. У неї навіть часу не було думати проте ,що їй чогось або когось не вистачає. Тому, добре що їм зустрілася Тома, яка просто не давала можливості навіть на секунду дівчинці подумати про щось погане, і стала їй як за рідну бабусю. Вчила її готувати, гуляла з нею, показувала місто під час прогулянок і вони багато говорили. 

Сьогодні субота. Проект майже закінчили, переживати не було за що, вони встигали здати його в зазначений термін, залишились внести певні корективи, але це вже формальності перед фінальним друком, і за це вже відповідав Олексій. Тому сьогодні можна було спокійно відпочити і ні за що не думати. 

  Анна прокинулась без будильника, за звичкою. Донька  вже прокинулась. І судячи з аромату який доходив з кухні в її кімнату, досить давненько. Тома і Марія вже щось смажили на кухні, і напевно що аромат і став причиною, по якій Анна прокинулась.  В планах сьогодні гарний відпочинок і аквапарк!  Від ароматів шлунок приємно пруворкотів, тож Анна накинула халат і поспішила до свої дівчаток. Вона зайшла на кухню, привіталась, вхопила гарячий млинець зі столу, і з посмішкою запитала.

   - Ну що, ви готові сьогодні відчути себе справжніми русалоньками?

   - Так, так, так! - запитала від радості Марія і побігла в кімнату збирати свої речі.

   - Ти вважаєш що мені слід їхати з вами? Ти дійсно хочеш виглядати аж настільки ефектною на моєму фоні? - з посмішкою поцікавилась Тома.

   - Звичайно! А хто жя як не ти буде відлякувати від мене всіх дідуганів, і переманювати їх собі, - дала Анна -Ми, без тебе нікуди не поїдемо, Марія так точно, ти цього хочеш?

   - Ти не лишаєш мені вибору! Це шантаж! - Буркнула Тома - Ось візьми, залишилось досмажити ще декілька млинців, а я пішла забиратись! Я триста років нікуди вже не ходила, а тут в аквапарк! 

   За якусь годину всі вже сиділи в таксі, і машина рушила по вказаному маршруту! Дівчата мали гарний настрій, підспівували пісні, які грали в авто на радіо, до аквапарку їхати було не довго, тому з таким настроєм, це взагалі була якась мить! Та на них чекала маленька неприємність! Як виявилось, в сезон і на вихідних, місця обмежено! Потрібно було бронювати завчасно. Парк і був переповнений і їх просто не впустили! Добре що таксі ще не від'їхало, тому вже не такі веселі, вони сіли в машину, і попросили водія відвезти їх назад. Вихідний був приречений на провал. Авто рушило і всі їхали вже в повній тиші, кожен думав про своє, аж раптом Анна вигукнула!

   - Стоп! А якщо ми поїдемо за місто в басейн, це буде рахуватись за водний відпочинок!?! 

   - Напевно що так. - знизали плечима Тома і Марія.

   - То чого ми так нахнюпили носики!? Пане водій, а відвезіть нас за місто! 

   Ехххх, здається що це не остання пригоди за день, бо день лише починався....Але хто ж знав, що саме в цьому заміському комплексі будуть вони....