3(2)

   Світ перевернувся з ніг на голову. Хто б міг подумати, що через більше ніж півроку спроб, додаткових курсів і навчань, сотні співбесід, тяжких робіт щоб мати змогу утримувати  себе і доньку на плаву, ну і найголовніше, це найжахливішу співбесіду в світі, Анна нарешті отримає нормальну роботу. Вона навіть почала думати про те, щоб винаймати окреме житло! Так, тепер вона може собі це дозволити.  Та при всіх обставинах, які почали складатись в її житті, вона ще була дуже вразливою. 

   Час, який вона витрачала на те щоб дістатись на нове місце роботи і назад був довгим, але тішило її хоча б те, що це було з мінімальною кількістю пересадок в метро, а точніше дві. Тому питання про оренду житла ближче до роботи виникало все частіше. З іншого боку, вона розуміла, що всі заощадження які у неї були, вже давно були витрачені, і тепер жити в ноль, для неї вже не є гарною перспективою. Так її робота передбачала розвиток і підйом в кар'єрі і відповідно оплаті, та гіркий життєвий досвід зупиняв її від таких легковажних рішень.

  Вже більше двох місяців Анна старанно працювала. Після досить нестандартної співбесіди у них з директором налагодились досить приємні робочі стосунки і вони вже закінчили один успішний проект, і плідно працювали над іншим. Робота її влаштовувала повністю. Це був той випадок, коли знадобився не тільки її професійний досвід, ай життєвий.. Зараз вони якраз працювали над рекламою нового дитячого харчування і Анна, як мама, прекрасно розумілась в цій темі. Олексій в свою чергу повністю почав їй довіряти, він ні на хвилинку не пошкодував про своє рішення про прийом на роботу кандидата, якого просто-таки принесли йому на руках! З часу коли вони вперше зустрілись, Анна помітила, що він ніби то навіть почав частіше посміхатись. Чого не скажеш про саму Анну.

Вона багато працювала. Вік і хронічні хвороби Томи давались в знаки, тому Анні доводилось частіше виходити з ранку на підміну замість неї, але вдень Тома дуже допомагала їй, могла залюбки посидіти з Марійкою, погуляти з нею після садочку, погодувати. Їм обом потрібні були свіже повітря і прогулянки, тож дівчатка проводили час з користю. І це був ще один із факторів, який спиняв Анну від переїзду. Роботу посудомийки теж не вдалося покинути. Менше змін - так. Звільнитись - ні. .... Власне житло в перспективі та автівка - сто відсотків - так, так і ще раз так! 

   За той час, коли у неї все було складно і вона багато в чому собі відмовляла, назбиралось стільки хочу, можу і треба, що потрібно було це все наздоганяти. Здавалось що вона раніше і не жила зовсім! Та зараз вона і не живе, а лише працює, хоч і на багато з її побажань, з'явилося більше можливостей.