44

Ніколи раніше Сандра не відчувала себе так.

Вона стояла посеред знайомої кімнати з широко распахнутими очима, здіймаючи груди у важкому диханні. Її серце вискакувало з грудей і шкіра начебто горіла, коли вона дивилася на те, що бачила. 

Котедж Дена.

Вона була в котеджі Дена.

Тихий шелест позаду неї змусив дівчину підстрибнути і різко розвернутися. Здавлене зітхання вирвалося з її горла, коли вона побачила попереду його. Ден стояв на відстані декількох кроків від неї, але вона бачила його обличчя так, ніби між ними була ціла миля.

І Сандра усвідомила, в чому справа. Це сон.

— Ден… — дівчина затремтіла через важкий тиск всередині. — Чому ти залишив мене? Чому ти пішов? — запитала вона глухим тремтячим голосом, її горло наповнилося болем і сльозами, які погрожували пролитися назовні.

Його карі очі зустрілися з її, і він насупився.

— Я нікуди не пішов.

Я знаю, хотіла сказати вона. Але не могла. Тому що знала, що це відчуття було всього лише ілюзією. Воно було її уявою.

— Я сумую за тобою. Боже, я… — Сандра закрила очі і схлипнула, коли маленька сльозинка покатилася по її щоці. — Я так сумую за тобою, — прошепотіла вона і відкрила очі, цього разу бачачи його прямо перед собою.

Ден простягнув руку, стираючи пальцем її сльозу, але вона майже не відчула цього дотику, як ніби воно було холодним і примарним. Він опустив обличчя вниз і насупився ще більше. Сандра простежила за його поглядом, і судомний подих зірвався з її губ, коли вона зосередилася на тому, на що він дивився. Її живіт випирав між ними, а його руки зімкнулися навколо помітної випуклості. У неї перехопило подих, коли він повільно провів пальцями по округлості, і Сандра відчула раптове тепло в тому місці, де Ден торкався її.

— Мені дуже шкода, — прошепотів він. — Мені так шкода.

Він підняв очі вгору, продовжуючи тримати руки на її животі і збільшуючи натиск тепла в цьому місці. Вона простягнула долоню і провела по його обличчю, а потім вгору, по м’якому волоссю, але в її пальцях не було відчуття м’якості. Неначе вона торкнулася повітря.

— Я кохаю тебе, — сказав Ден, і рука, яку він тримав на її животі, ковзнула по її боку і залізла під тонку блузку, торкаючись оголеної шкіри.

Він нахилився і поцілував її, змушуючи охнути і відчути цей поцілунок. Його губи були такими м'якими, але холодними…

Сандра мимоволі зойкнула і міцно заплющила очі, коли рука Дена перемістилася по її животу. Здригнувшись, дівчина відчула, як його губи припали до її підборіддя і щоки, і з кожним дотиком вона відчувала, ніби вони стають теплішими і м'якшими. Їй здалося, ніби вона помре, якщо він припинить це робити.

Чутливі груди занили, а низ живота налився приємною вагою, зриваючи з її горла маленький стогін, який тут же заглушився новим поцілунком.

Нарешті він відірвався від її рота, і Сандра повільно розліпила повіки, через мить здивовано розширивши очі через те, чиє обличчя вона бачила перед собою.

— Я кохаю тебе, — прошепотів Алан їй в губи і Сандра злякано скрикнула, смикнувшись в його руках.

Він міцніше притиснув її до себе, продовжуючи рухати долонею по її животу, все нижче і нижче. До її жаху, солодка важкість внизу живота тільки збільшилася, груди ще більше заболіли, а все тіло ніби прострелило голками, вимагаючи продовження.

Алан схилився, поцілувавши її в шию, і Сандра вперлася долонькою в його груди, збираючись відштовхнути. Але її тіло з нею не погоджувалось. Її тіло жадало ще більше торкань і поцілунків.

— Алане, — Сандра безвольно прошепотіла, з диким переляком відчуваючи насолоду через те, як його губи продовжують рухатися по її шиї. — Алане!

Дівчина різко штовхнула його в груди і бачення розпорошилося в повітрі. Голова Сандри злетіла вгору і вона шумно втягнула повітря, широко розкривши очі. Їй треба було мить, щоб впізнати форми навколо себе. У фокусі з’явилося яскраве світло, знайомі обриси її кімнати і м’який стукіт по вікну крапель дощу.

Сандра декілька разів моргнула, намагаючись пов’язати побачене з реальністю. Це був сон. Це був просто сон. О Боже.

Її рука швидко впала на живіт, і Сандра усвідомила, що всі відчуття з її сну були реальними. Внизу живота все ще було дивне відчуття, груди нили, все тіло покрилося потом, і дівчина відчувала гостре прагнення щось з цим зробити. Її серце в грудях стукало так сильно, немов намагалося вистрибнути звідти.

Гучна мелодія дзвінка пролунала по кімнаті і Сандра сповзла на край ліжка, схопивши з тумбочки біля ліжка телефон. Знайоме ім’я висвітилося на екрані і вона розширила очі, відчувши, як по тілу пройшов раптовий озноб.

Алан. Їй дзвонив Алан.

В думки увірвалися спогади недавнього сну, і Сандра відчула пекучий сором, як ніби Алан якимось чином міг залізти в її голову і побачити всі подробиці цього сну.

Злякано натиснувши на відбій, дівчина кинула телефон назад і змучено застогнала, закривши обличчя руками.

Що за чортівня з нею діється?

В цей момент мелодія знову заграла, і Сандра різким рухом відірвала долоньки від обличчя, втупившись на екран. Не думаючи, вона схопила телефон і знову скинула виклик, цього разу вимкнувши мобільний.

Схопившись з ліжка, Сандра підійшла до шафи і відкрила його, нервово натикаючись поглядом на відображення вбудованого дзеркала. Очі уважно пройшлися по тканині нової вільної ночнушки, яка була на ній, і зупинилися в центрі помітного горбка на її животі.

Минуло ще три тижні без нього.

Три тижні після того, як Алан скупив для неї майже півмагазину одягу для вагітних, і три тижні, протягом яких вона почала помічати дивні зміни в своєму тілі.

Її груди стали більшими і чутливішими, випуклість на животі помітно збільшилася, і з’явилися занадто барвисті сни, через які вона прокидалася з гучним серцем і всім тілом, покритим потом. Але ці сни не були кошмарами. Вона змушували її відчувати щось інше. Те, що з’являлося і зникало зовсім раптово короткими спалахами і крім її волі. Те, що здавалося їй таким неможливим…