Епілог

Епілог

Ми з Ксенією майже рік як одружені. Ми дуже сильно любимо один одного.

Сьогодні у мене двадцять третій мій день народження. Ксеня обіцяла раніше приїхати додому з театру. Так вона вчиться на першому курсі фізкультурного університету і виступає на сцені. Вона так і грає маленькі ролі, але дуже важливі по сюжету. Я не здавав вступні екзамени із-за травми ноги. Але зараз ось ось у мене почнуться вступні екзамени. Я боюсь, що не поступлю. Ногу то я свою вилікував. Але якщо дізнаються, що у мене була недавно така травма. Я можу не поступити, і я із-за цього реально хвилююся.

Я остаточно переїхав до Ксенії у квартиру. Не хочу щоб моя мама і Ксенія жили в одній квартирі. Тому я живу у Ксенії.

Ще у нас з Ксенією з’явилось спільне захоплення. Ми почали займатися садівництвом. У нас кімната схожа на сад. В ній багато кімнатних рослин.

Зараз я знаходжусь у нашій кімнаті і поливаю наші квіти. Вони нам наче як діти. За ними теж треба ретельний догляд. Піклуватися щоб жодна квіточка не померла.

А ще, Маша, сестра Ксенії переїхала до свого хлопця Артема. Він повернувся в Україну. Маша дуже щаслива. І ми з Ксенією за неї дуже раді.

Я почув, що двері квартири відчинились. Я вийшов у коридор. У квартиру зайшла Ксенія. Вона тримала гелеві кульки. Я посміхнувся і підійшов до неї.

- привіт, кохана

- привіт, з днем народження, любий — вона поцілувала мене у губи і дала кульки

- скільки тут кульок?

- двадцять три

- багато так

Ксеня посміхалась своєю чарівною посмішкою. Вона зняла свої туфлі. І ми пройшли на кухню.

- я така голодна

- давай замовимо їжу, як раз відсвяткуємо мій день народження

- добре, давай

Я замовив нам страви з нашого улюбленого італійського ресторану. Ксенія відкрила свою сумочку і витягла звідти якусь коробочку.

- ось, з днем народження — вона посміхнулась і дала мені цю коробочку, взявши її, я відкрив коробочку. У ній лежав браслет.

- дякую, принцеса — тепер у мене чотири браслети.

Через півгодини нам привезли наше замовлення. Ксеня розклала страви на святкові тарілки. Я поставив бокали на стіл. Ми сіли за стіл. Я налив у бокали вино. Ми підняли бокали.

- за тебе, коханий — сказала посміхаючись принцеса. Я зробив ковток вина і побачив, що Ксеня тільки пригубила вино. Я подивився на неї здивовано.

- ти чого? Чому не випила?

Ксеня десь хвилину мовчала і посміхалась на всі тридцять два зуби. Вона щось знає, але що? Ксеня подивилась прямо мені в очі.

- я не випила, тому що я ..... вагітна — я не зразу зрозумів, що вона сказала. Але потім до мого мозку дійшли ці слова.

- серйозно?

- так...я вчора дізналась, все думала як тобі сказати

Я підійшов до моєї принцеси і присів. А потім приклав руку до її живота.

- принцеса, ти знову зробила мені сюрприз — ми почали сміятися.

Я трохи до неї піднявся і поцілував її у губи. Потім повністю встав і взяв її на руки. Я почав її кружляти.

- ти знаєш хто я зараз?

- хто? — Ксеня в цей час сміялась

- я зараз найщасливіша людина у світі! Ти робиш мене щасливим!

Я поставив принцесу на підлогу. Я її обійняв і ми почали цілуватись.

Від автора:

Дорогі читачі! Це ще не кінець історії наших закоханих і щасливих героїв Кості і Ксенії. Якщо цікаво, що відбудеться з ними далі, запрошую прочитати Вас книгу назва якої “Ти тільки моя. Я в тебе вірю”.

Дякую всім хто був зі мною і з головними героями цієї книги. Сподіваюсь, що ви станете читачами наступної книги.

ROUCE

Вікторія Грош

25.08.2021