Тринадцята глава
Ми дивились на них і посміхались.
- Ілля, Христя будете грати?
Вони відволіклись від свого поцілунку.
- так, продовжуємо — сказав Ілля. Вони з Христею встали і підійшли до столу.
Ми ще трохи пограли і потім вийшли з бару.
- Христя ти куди зараз? — запитав Ілля
- не знаю, а що?
- пропоную трохи погуляти, ти як на це дивишся?
- давай — вона посміхнулась.
- ну тоді ходімо, бувайте друзі
- так, ще побачимось — сказав я і вони пішли — а ми що робити будемо? — я обійняв Ксенію за талію
- хочу трохи відпочити — сказала Ксеня
- ну, тоді ходімо додому
Ми пішли у напрямку дому. Ксеня розповідала про свій колектив. В якому вона буде працювати. Її колектив прийняв добре, наче вони завжди з нею виступали.
Зайшовши додому, Ксеня сходила у душ, а я тим часом приготував нам чай. Коли Ксеня вийшла з душу ми попили чай. І вона вирішила трохи поспати. А я вирішив продовжити писати вірш до пісні.
Просидівши над написанням віршу півтори години, я так нічого і не склав, все в голову лізли незрозумілі слова і рима зовсім не клеїлась. Я зайшов у свою кімнату і побачив свою принцесу. Вона лежала на на ліжку і солодко спала. Я вкрив її пледом і вийшов з кімнати. І знову зайшов на кухню.
На годиннику вже п’ята вечора. Я вирішив щось приготувати на вечерю, знаю, що готувати я не вмію. Але хочу спробувати, і зробити сюрприз коханій. Я бачив, що мама кладе зошит рецептів у тумбочку. Я дістав зошит з рецептами. І почав читати рецепти. Я знайшов декілька рецептів. Відкрив холодильник і побачив, що інгредієнти є, але не всі. Йти у магазин я не захотів, тому вибрав такий рецепт якого всі інгредієнти є.
Я дістав овочі з холодильнику і почав уважно читати рецепт. Прочитавши рецепт, я почав готувати. Нарізав овочі, посмажив їх, потім нарізав куряче філе. Теж його посмажив. Потім змішав овочі і куряче філе. Приготував картоплю пюре. Я почув, що двері моєї кімнати відчинились. Я швидко переставив страви на стіл, поставив тарілки і виделки. Я побачив, що у кухню зайшла Ксеня. Вона виглядала заспаною. Вона подивилась на стіл, а потім на мене.
- що це?
- вечеря, я сам приготував
- мммм....смачно пахне — вона посміхнулась
- сідай
Ми сіли за стіл. Я поклав Ксенії у тарілку м’ясо з овочами і картоплю, а потім поклав собі. Ми почали їсти. Смак був навіть такий хороший. Ксеня весь час дивилась на мене.
- молодець — я посміхнувся — смачно
- правда смачно?
- так, а кажеш готувати не вмієш
- я вчусь — я почав сміятися
- вчись, вчись — Ксеня почала сміятись
- завтра їдеш у театр?
- ні, вже тільки в понеділок
- це добре, адже я хочу провести вихідні з тобою — я посміхнувся, Ксеня теж посміхнулась
- дякую за вечерю — вона з’їла останній шматочок м’яса
- що робити зараз будеш?
- треба текст почитати до спектаклю
- добре, я приберу і теж буду щось робити
Ксенія встала і пішла у мою кімнату. А я зібрав брудний посуд і почав його мити. Коли помив посуд я пішов у свою кімнату. Побачив Ксенію яка сидить на ліжку в позі лотоса і читає сценарій до спектаклю.
- як сценарій? — запитав я і сів біля Ксенії
- цікавий, я дивилась фільм, та й ось зараз читаю сценарій. У мене тут зовсім невелика роль. Але треба ж чогось починати — Ксеня подивилась на мене і посміхнулась.
- можна я почитаю?
- так — Ксеня дала мені папірці скріплені скріпкою — жовтим виділені мої репліки
Я погортав ці папірці і побачив, що дійсно у моєї принцеси маленька роль. Я віддав Ксенії сценарій.
- дійсно маленька роль...ну добре, не буду тобі заважати — я подивився на неї і посміхнувся
- що будеш робити?
- не знаю
- посидь біля мене, будь ласка
- добре, кохана — я взяв свій телефон і щоб не втрачати часу я почав далі складати вірш. У нас тут почався творчий процес. Ксеня читає сценарій, а я складаю вірш...намагаюсь скласти.
Мені подзвонив Роман і сказав, що вони вже у місті, і що ми можемо разом піти у тренажерний зал.
Пройшло ще дві години. Ми з Ксенією лягли спати. Лягли спати ми о десятій годині, бо втомилися.
Ранок у нас почався з ранкової пробіжки. Ми встали о шостій ранку, вмилися і побігли. Через півгодини ми вже бігли назад додому і біля під'їзду побачили Діану і Тараса. Вони з пакунками йшли з автобусної зупинки.
- привіт — сказала Ксеня і посміхнулась, я потиснув руку Тарасу
- привіт, на ранковій пробіжці були?