Десята глава
Я зайшов у квартиру. До мене з кухні вийшли мама і Саша. Мама підійшла до мене і обійняла мене.
- привіт синку.
- привіт
- як там в селі?
- давайте я зараз роздягнусь і підемо на кухню поп’ємо каву.
- добре
Я зняв взуття і пройшов на кухню. Поставив рюкзак на стілець і витягнув звідти пляшку. В яку бабуся Галя налила молоко. Мама подивилась на пляшку.
- а що це таке?
- бабуся Ксенії дала мені молоко. Вона Ксенії дає продукти щоб Ксеня забрала у місто, тому що там воно натуральне, а тут не зрозуміло що...молоко до речі смачне.
- зрозуміло, сідай і розповідай як там в селі...до речі, їсти будеш?
- а що є?
- картопля і курка
- давай — поки мама готувала, я сходив помив руки і повернувся на кухню.
Мама поставила чотири тарілки на стіл. І покликала Сашу і Настю за стіл вечеряти. Вони прийшли. І ми почали їсти.
- у селі класно — почав розповідати я — свіже повітря, продукти всі натуральні і мені все там сподобалось. Я про телефон взагалі забув. Там можна жити і без телефону.
- тобто сподобалось?
- так
- а що ви там робили?
- допомагав Ксенії косити траву, готувати їсти і продавати молоко. Ходили на озеро плавати, у гори ходили
- які гори?
- там є невелику гори. Не такі щоб дуже високі. Але є. Ми там фотографувались. Фотографії у подруги Ксенії. Попрошу щоб вона мені скинула їх....слухайте — мама подивилась на мене уважно — я хочу....хочу Ксенії завтра зробити пропозицію
- в якому сенсі? — запитала мама
- хочу одружитися з нею....я її дуже сильно люблю
- молодець, братику — сказала з посмішкою сестра — я тебе підтримую
Мама подивилась здивовано на Настю.
- а що ти на мене так дивишся? — запитала Настя — він вже дорослий і нехай робить що йому заманеться....як би у моєму житті з’явився такий хлопець як Костя, то я б не роздумуючи сказала йому “так”. Але на жаль поки такого немає
Я дивився то на сестру то на маму. Мама сиділа здивовано і дивилась на Настю, а Настя в цей час посміхалась — одного дня коли мене кинув Антон, Костя про це дізнався і....
- я привів Антона до Насті..
- він вибачався стоячи на колінах
- серйозно?
Мама весь час сиділа з здивованим обличчям.
- так — я з сестрою почали сміятись — я ніколи не забуду той день
- я одружусь на Ксенії чого б мені це не коштувало! Якщо ти проти, мама. То пробач...я тебе не послухаю
- добре, синку — мама поклала виделку у тарілку і пішла з кухні
Я так і не зрозумів що означали її слова “добре, синку”.
- як ти хочеш зробити їй пропозицію? — запитала Настя і подивилась на мене з зацікавленим обличчям
- у мене ідея така....
- не тягни!
- я хочу їй на пірсі зробити пропозицію. Типу запрошу її на каву. Біля кіоску який за нашим домом...і підемо наче прогулятися
- цікаво
- нам треба тобі з чимось допомогти? — запитав Саша
- думаю, так
- і як же?
- знову мафіни зробити?
- ні, мені треба ваша допомога щоб прикрасити пірс....я знаю, що цим ти займалась — я подивився на сестру
- пірс я ще не прикрашала — сестра посміхнулась
- то є можливість прикрасити, якщо не важко — я подивився на її живіт — до речі, все добре? Нічого не болить?
- все добре — Настя доторкнулась до свого живота — я тобі допоможу — вона посміхнулась
- дякую, сестричко
- а я чим можу допомогти?
- допоможеш Насті?
- а я тим часом піду куплю каблучку, я думаю, щоб о сьомій все було готово
- добре
- дякую вам...і я на вас розраховую — вони посміхнулись — я піду, відпочивати, бо стомився
- звісно, йди
- на добраніч — сказав я і пішов у свою кімнату. Зайшовши у кімнату, я зразу впав на ліжко і закрив очі. Але не заснув. Я нервував. У голові вертілись різні думки.
“Як прикрасити пірс?” “Як зробити їй пропозицію, які слова казати?”
Я встав, взяв в руки гітару і почав проводити пальцями по струнах. Це мене трохи заспокоювало. Стіни у нашому домі товсті, за виключенням стіни яка між кухнею і ванною. Тому мене ніхто не чув. Як я проводжу пальцями по струнах. Цікаво, що зараз робить моя принцеса? Треба їй написати сповіщення. Я відкрив наш чат і почав думати щоб таке їй написати. І я їй через декілька хвилин відправив сповіщення: