4 глава "Є привід для ревнощів?"

4 глава

Я взяв слухавку.

- Привіт, принцесо

- Привіт, у мене пари вже закінчились, де ти?

- Я в однокласника

- У того, який малює стінгазети?

- Так, можеш до нас під’їхати?

- Так, кажи адресу

Я продиктував адресу Ксенії і поклав слухавку. А потім подивився на Марка.

- Ти ж не проти, щоб до нас Ксеня приїхала

- Не проти — Марк посміхнувся і подивився на ватман — так, у нас вже практично намальована стінгазета

- Виходить, що так

Ми з Марком домалювали останні штрихи і якраз у домофон подзвонили. Марк пішов відкривати.

- Твоя Ксеня вже приїхала

За декілька хвилин Ксеня зайшла у квартиру. Вона подивилась на нас і посміхнулась.

- Проходь, чого стоїш на порозі — сказав Марк

Ксеня пройшла у квартиру і я її зразу обійняв, а потім поцілував у губи. Ксеня подивилась на Марка.

- Ксеніє, познайомся, це Марк

- Ксенія

- Так ось як виглядає принцеса Кості — сказав Марк і посміхнувся, а Ксенія почервоніла

- Не заганяй мене у краску — сказала Ксеня і почала сміятись

- Давай знімай верхній одяг і підемо пити каву

Ксеня віддала мені свою сумочку і почала знімати кросівки. У коридор вийшла Аліса. Вона подивилась на Ксеню, наче оцінює її.

- Костю, хто це?

- Це моя дружина Ксенія

Аліса підійшла до мене впритул і сказала на вухо.

- Красива вона в тебе — сказала так, щоб, напевно, Ксеня не почула.

- Це точно, та й ти не прибідняйся

В цей час Ксеня зняла з себе курточку і ми всі пройшли у кухню.

Щоб ви розуміли, розкажу, хто така Аліса саме для мене. Справа в тому, що ми з Алісою знаємо один одного з першого класу. З першого по четвертий клас сиділи за партою разом. І вона мені подобалась. У середній школі, коли ми були десь у класі восьмому почали ходити разом додому. Я носив її рюкзак. І ще б трохи й у нас виникли серйозні стосунки, але діло до цього не дійшло. Бо у неї на горизонті з’явився інший хлопець. Але цей хлопець не Марк. І з того часу ми просто друзі.

Ми всі сіли за стіл, окрім Аліси. Вона почала нам робити каву. Ксеня весь час на неї дивилась. Теж як і Аліса на Ксеню дивилась декілька хвилин тому, ніби оцінює її.

Ксенія.

Я сиджу біля Кості й дивлюсь на дівчину. З нею мене не познайомили. Ця дівчина трохи вище мене за зростом, макіяж виразний. Червоні губи, обличчя в тон, напевно наносить тональний крем. Вії нафарбовані чорною тушшю. Ну, і звісно ж чорна підводка з виразними стрілками. Сама брюнетка, волосся закладене у високий хвіст. Одягнена у жовту блузу з широким декольте, що видно її великі груди, на око третього розміру. І звісно, ж чорні джинси. Стилю ніякого! Аж ні на мить. Вона мені зовсім не подобається. Хоча вона стоїть за декілька метрів від мене, але я відчуваю її нестерпний запах парфум.

Вона подивилась на мене, я зразу відвела від неї погляд. Через декілька хвилин вона поставила чотири чашки на стіл, а сама сіла між Марком і Костею. Я побачила, що вона дивиться на Костю грайливим поглядом. Хоча біля неї сидить її чоловік. Я подивилась на Костю, а потім на неї.

- Костю, скажи між вами щось було?

Костя на мене подивився і посміхнувся.

- Аліса — нарешті я почула як її звати — моя однокласниця. Ми сиділи разом з першого по четвертий клас.

- У класі восьмому, якщо я не помиляюсь — ця дівчина подивилась на Костю — ми з Костею разом ходили додому

- І, що, було далі? — запитала я

- Нічого. До серйозних стосунків у нас діло не дійшло — дівчина посміхнулась — бо у мене з’явився інший хлопець

- Зрозуміло — я посміхнулась

Якщо це правда, то це добре. Але вона мені все одно не подобається! Ми ще сиділи хвилин десять, розмовляли, а мені було не комфортно сидіти за одним столом з цією Алісою.

- Костя, підемо додому, бо я втомилась й хочу відпочити.

- Так, звісно

- Костя, скажи мені свій номер картки, я тобі гроші перекину сьогодні.

- Які гроші? — я не розумію, про що йде мова

- Костя допомагав мені малювати стінгазету й за його роботу треба заплатити — сказав Марк

- Зрозуміло — Костя назвав номер картки, ми вдяглись і вийшли з квартири. Я видихнула, бо постійний погляд Аліси я не витримую. Не знаю, чому вона на мене так дивилась.

Ми вийшли на вулицю. Погоду сьогодні не назвеш хорошою. Ненавиджу осінні дощі, бо вони холодні. І взагалі, осінь не подобається. Ми йшли додому. Костя обійняв мене за талію. Що було приємно.

- Ти дійсно приревнувала мене до Аліси? — дивлячись на мене, запитав Костя

- ...Так, у вас дійсно нічого не було?

- Нічого не було, навіть до поцілунку не дійшло... в щічку

- Навіть, так?

- Мг... до речі, мені Артем сказав, що це він з Машею подарували нам ті гроші та квитки. А дав гроші Артем, щоб бабуся не знала

- Добре, а коли вони приїхали?

- Вони приїхали зразу після того як ти пішла

Ми прийшли до нашої квартири. Я відкрила двері й ми пройшли у квартиру. У квартирі була тиша. Але, взуття та курточка Артема були у коридорі на вішалці. Ми роздяглись і пішли до нас у кімнату. Коли ми зайшли туди. Я закрила двері. Костя цього мабуть і не помітив. Бо якраз почав переодягатись. Я теж зняла з себе кофту і залишилась тільки у бюстгальтеру. Я підійшла до Кості. Він на мене подивився і посміхнувся. Я встала навшпиньки і обійняла його за шию. Повисла на ньому. А потім доторкнулась до його губ. Він мене обійняв за талію і підтягнув до себе. Ми почали цілуватись. Потім ми пішли до ліжка.

- А якщо хтось зайде?

Прошепотів він мені прям у губи.

- Не зайде, я двері на ключ закрила — він відсторонився від мене

- Коли ти встигла закрити їх?

- Після того як зайшли — сказала я. Костя поклав мене на ліжко. І наші тіла зблизились.