17.1

Олександр

- Привіт брате

- Привіт Рус

Друг підіймається з диванчика ВІП зоні, мого клубу, ми потискаємо руки в привітанні і обіймаємось.

- Ми майже тиждень не бачились друже. Радий що ти нарешті зміг вирватись і зустрітись! Я заради такої двіжухи, навіть Леську і Машку замовив, вони десь зараз мають бути.

Я був щиро радий бачити друга, він в мене такий один. Так зі своїми тараканами в голові, підколами і дурними замашками, але дійсно хороший друг. Але я хотів зараз поговорити, а не з дівками розважатись . Тому я лише скрививсь коли друг за них згадав. 

Леся і Маша були стриптизерками, в стриптиз клубі нашого знайомого, де ми іноді зависали, часто замовляли їх груповий танець, а інколи вони могли приїздити на наші розваги за викликом.

 - Хоч ці дівчатка не дешеві, але своє відпрацьовують добре, сам знаєш.

Я знову скрививсь, хотів сказати другу, що мені тепер не до них, але саме в цей момент двері в кабінку відчинилися.

- Привіт хлопчики - приторно солодким голосом сказала одна з них. Дівчата близьнючки, схожі як дві краплі води. Фігуристі, досить гарні риси обличча, обидві фарбовані блондинки, одягнуті в однакові червоні міні сукні, що ледь прикривають стратегічно важливі місця. Особисто я їх, навіть в різному одязі плутав, а зараз взагалі розрізнити не міг, та й мене це особливо ніколи не цікавило. Головне гарненькі, і як каже Рус - вміють і знають як доставити задоволення. 

Та тепер дивлячись на них, мені раптом стало гидко.. Якось після чистої, сонячної, хоч і трошки колючої Іванки, навіть торкатись до цих двох не хотілось взагалі.

- Дівчатка - не став бути грубим, голос мій звучав спокійно але холодно - підіть поки потанцюйте, нам потрібно поговорити..

- Добре котики, ми внизу - дівчата повернулась до нас спиною, а потім одночасно плавно зігнулись, ніби підбираючи щось з полу, від чого і так непристойно короткі сукні задерлись, відкриваючи голі дупи, бля.. вони ще й без білизни - мля... 

Відвів погляд, поглянув на Руса, але той був в цілковитому захваті від картини перед собою, мало слюні з рота не капали.

І тут на мене накотив справжній шок.. 

Шок, тому що я зрозумів, що раніше, побач я таке, то одна з цих дівуль вже б сиділа на мені верхи і стогнала. А зараз я сиджу спокійно, а мій менший "друг" - навіть не сіпнувся.. 

Бля, я що стаю імпотентом? В мене навіть не встає?.. Це що ж Іванка зі мною зробила? Але мозок швидко почав підкидати мені картинки, як я в обід притискав мою дівчинку до дверей, як жадібно цілував і мій "дружбан" одразу ж підняв голову. Тааак.. я точно став частковим імпотентом, правда, тепер став підв'язаним під одну, конкретну кицьку моєї колючки..

- Алекс, ти в нормі? - Рус підсунувся ближче і по дружньому стукнув мене по плечу, я так завис що навіть не помітив що дівчат вже немає - Чи тебе дівки так завели що ти закляк? Може я їх гукну і ми всі разом розважимось, а вже потім поговоримо?

- Ні, поговоримо зараз. Це терміново.

- Щось сталось? - Рус одразу став серйозний і вичікувально поглянув на мене.

Ну все, підколів мені зараз не оминути, але то все фігня. Головне це Іванка!

- Рус, ти ж пам'ятаєш про наше парі?

- На ту біляву ципочку, звісно! - друг одразу ж розслабився і вже дивився на мене з посмішкою - Що, ти вже впорався? Чи все таки мала тебе послала, і ти прийшов здаватись?

- Ні, не послала. Але справа не в тім. Скажи ти комусь з наших знайомих розповідав про наше парі? - я затамував подих.. Весь вечір про це думав, аби тільки Рус нікому не розбовкав!

 Так, ми з ним найкращі друзі і зазвичай тусувалися разом, але в нас були й інші знайомі, в компанії яких ми часто зависали.

- Та здається ні, а що таке? Боїшся продути і з ганьбою впасти з п'ятисталу "супер мачо"?

- Точно нікому не казав? Рус я серйозно, мені дуже важливо це знати! - кажу трохи грубувато. Мені зараз геть не до жартів

- Та точно, я ж кажу. А в чому власне питання то?

- Хух.. добре! - аж дихати легше стало - Рус, в мене буде до тебе велике прохання - будь ласка, нікому, ніколи про нього не розповідай, а особливо для Іванки. Я тебе дуже прошу, заради нашої дружби!

Не знаю як я зараз виглядав, але Рус просто завис, втупившись в мене шокованим поглядом 

- Брат, ти чого, серйозно запав на неї? - все ще шокованим голосом запитав

- Ні брате, запав, це не те слово.. - я припіднявся і налив собі і другу бренді, подав йому склянку і відрив гіркуватий напій. По тілу одразу почало розвиватися приємне тепло - Я в неї закохався! По справжньому! Навіть не думав, що зі мною може таке статись.

- Ти зараз серйозно? Ти справді в неї закохався? - Рус ще більш шоковано дивився на мене, навіть склянку з бренді відставив.

- Так брате. - я дивився прямо в зелені очі друга, а потім пригадав медові, наче янтарні очі Іванки, і губи самі розтягнулися в посмішці - Закохався, закохався Русе як хлопчисько! Навіть не думав що так буває, коли просто голову зносить від однієї жінки і більше нікого крім неї не бачиш. Я навіть запропонував їй сьогодні до мене переїхати! Уявляєш? Та я просто не можу більше без неї, хочу щоб була тільки зі мною, тільки моя! 

- Я звісно шокований брате, але... - Рус якось трохи приречено похитав головою і відпив бренді - не можу сказати що радий за тебе.. Це ж як тепер тобі лише з однією бути, коли навколо такий квітник!

Ну Рус як завжди. Бабій - бабієм! Тепер буде замість мене номер один!

- От зустрінеться тобі та сама, тобі пробачиш, що сам більше нікого крім неї не захочеш!

- Та ну тебе нафіг! - замахав переді мною руками друг - Мені такого добра не потрібно! Я вільний птах!

 - Колись і на тебе управа знайдеться! - сміюсь

- Та Боже збав. Закохався то радуйся, а я цього гємору не хочу.

- Закохався друже.. А тепер я боюся! Боюся, бо якщо вона дізнається, то я її втрачу. Тому прошу, поклянися нашою дружбою що ніколи, ніхто не дізнається про це парі!