Ти пошкодуєш, що повернулася

Розділ 1. Програна угода

Владислав

— Ми не отримали контракт.

Я продовжив переглядати документи.

— Причина?

— Інвестори обрали іншу будівельну компанію.

Тепер я підняв голову.

Богдан стояв навпроти мого столу. За дванадцять років роботи він мав би навчитися не приходити до мене з подібними новинами без готових пояснень.

— Яку саме?

— Компанію «Koval Group».

Назва була мені незнайома.

— І хто це такі?

— Працюють переважно на європейському ринку. В Україні раніше великих проєктів не реалізовували.

Я повільно відклав ручку.

— Тобто чотири місяці роботи моєї команди пішли коту під хвіст, бо якась іноземна компанія вирішила спробувати свої сили в Києві?

— Їхня пропозиція виявилася вигіднішою.

Я подивився на Богдана.

— Мене не цікавить формулювання з офіційного листа. Я хочу знати, де ми прорахувалися.

— За попередньою інформацією, вони запропонували коротші терміни реалізації та меншу частку прибутку для компанії-виконавця.

— І ми не могли запропонувати кращі умови?

— Владиславе, ми й так працювали майже на межі рентабельності.

— Тоді поясни, чому конкурент зміг запропонувати більше.

Богдан мовчав.

Я відкинувся на спинку крісла.

Ненавиджу виправдання.

За сімнадцять років у бізнесі я засвоїв одну просту річ: нікого не цікавить, скільки зусиль ти витратив. Значення має лише результат.

А результату сьогодні не було.

— Хто вів переговори з інвесторами?

— Переважно я. На останньому етапі підключався фінансовий відділ.

— Отже, відповідати будеш ти.

Богдан помітно напружився.

— Владиславе, ми не могли передбачити появу нового учасника.

— Саме за це я й плачу тобі гроші, Богдане. Щоб ти передбачав те, чого не передбачають інші.

Я підвівся й підійшов до вікна.

Тридцятий поверх. Панорама Києва. Будівлі, серед яких було чимало зведених моєю компанією.

За кожне моє рішення відповідала компанія. Це був не той день, коли я збирався миритися з недбалістю.

І не збирався дозволяти підлеглим розслаблятися тільки тому, що останні кілька років ми працювали успішно.

— Мені потрібен повний аналіз їхньої пропозиції, — промовив я. — Хочу знати, за рахунок чого вони перемогли. Партнери, фінансування, досвід команди. Усе.

— Зрозумів.

— І підготуй пояснення для інвесторів, із якими ми планували наступні проєкти. Не хочу, щоб вони дізнавалися про нашу поразку з чужих розмов.

Богдан кивнув.

— Буде зроблено.

— На цьому все.

Він уже повернувся до дверей, коли я додав:

— І Богдане.

— Так?

— Ще одна така помилка, і наступну презентацію ти готуватимеш уже для іншого роботодавця.

Обличчя чоловіка скам'яніло.

— Я зрозумів.

— Сподіваюся.

Двері зачинилися.

Я повернувся до столу.

Контракт був справді великий. Але втратити гроші — не найстрашніше, що може трапитися в бізнесі.

Набагато гірше втратити репутацію людини, яка завжди отримує бажане.

А я надто довго її створював.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше