Частина І. Людина, яку я не замовляла. Розділ 4. Умови використання Максима Романюка

Угода із Соломією складалася з шістнадцяти пунктів, трьох додатків і такої кількості заборон, що на її тлі шлюбний контракт середньовічного монарха виглядав запискою:

«Не зраджувати. Не отруювати. Королівство ділити навпіл».

Наш документ мав офіційну назву:

«Протокол експериментальної взаємодії двох осіб, які категорично не перебувають у романтичних стосунках».

Назву запропонував я.

Соломія назвала її непрофесійною.

Потім залишила без змін.

Це була перша перемога, яку я не збирався святкувати вголос, бо хотів дожити до першого побачення.

Експериментальної зустрічі.

Звичайно.

Я сидів у лабораторії перед ноутбуком і перечитував документ уже втретє. Не тому, що текст був складний. Просто кожне правило звучало так, ніби Соломія складала інструкцію до небезпечного приладу, здатного вибухнути від неправильного дотику.

Цим приладом, очевидно, був я.

Пункт 1. Учасники добровільно погоджуються пройти сім експериментальних зустрічей, рекомендованих системою «Синхрон».

Добре.

Добровільність була важливою.

Особливо якщо один з учасників погодився лише після дощу, мокрої сорочки й кількох секунд під однією парасолею, які досі поверталися до мене у вигляді дуже непрофесійних спогадів.

Пункт 2. Зустрічі не вважаються романтичними побаченнями незалежно від місця, часу, зовнішнього вигляду учасників та інтерпретації сторонніх осіб.

Цей пункт явно писала людина, яка вже уявила, як виглядатиме перед дзеркалом перед першою зустріччю, а потім образилася на себе за сам факт уяви.

Я додав коментар:

«Навіть якщо один з учасників прийде надзвичайно красивим?»

За хвилину Соломія відповіла:

«Особливо тоді».

Я написав:

«Це дискримінація».

Вона:

«Це контроль змінних».

Я:

«Моя краса не є змінною».

Соломія:

«Самооцінка теж не входить до дослідження».

Я всміхнувся.

Навпроти мене Назар монтував відео в навушниках і час від часу кидав погляди на екран мого ноутбука.

— Ви вже фліртуєте в коментарях до юридичного документа? — запитав він.

— Ми уточнюємо формулювання.

— Вона щойно назвала твою красу змінною.

— Ні. Вона відмовилася її досліджувати.

— Це майже те саме, що наукова етика. Не можна експериментувати на людях без їхньої згоди.

— Я дав згоду.

— Тебе ніхто не питав.

— Моє тіло належить науці.

Назар повільно зняв навушники.

— Не говори це поруч із Соломією. Вона або почервоніє, або віддасть твоє тіло кафедрі анатомії.

— У нас немає кафедри анатомії.

— Вона знайде.

Я перейшов до наступного пункту.

Пункт 3. Учасники не мають права публікувати фотографії, відео, аудіозаписи, особисті відповіді або результати окремих завдань без чіткої згоди іншого учасника.

Правильно.

Це правило я не просто підтримував — я його запропонував.

Після вірусного відео Соломія почала напружуватися щоразу, коли бачила спрямовану в її бік камеру. Вона намагалася приховати це за роздратуванням, але я помічав, як її плечі ставали жорсткішими, а пальці несвідомо шукали край блокнота чи ремінець сумки.

Я відчував провину.

Не за збій.

Його я не спричинив.

А за те, що в перші хвилини справді сприйняв усе як хороший жарт. Підтримав сміх. Відповідав аудиторії. Дозволив Назару знімати, не подумавши, що для Соломії втрата контролю — не розвага.

Вона будувала довкола себе порядок не тому, що любила таблиці більше за людей.

Порядок був її бронею.

А ми з Назаром перетворили її на сценічний костюм.

— До речі, — сказав я, — на першій зустрічі камери не буде.

Назар відкинувся на спинку стільця.

— Я нічого не просив.

— Твоє обличчя попросило.

— Моє обличчя нейтральне.

— Не кради наші репліки.

— Ваші? Ви вже ділите майно?

Я показав йому середній палець.

— Оце вже мова кохання, — сказав Назар і повернув навушники.

Наступний пункт:

Пункт 4. Присутність третіх осіб допускається лише тоді, коли цього вимагає завдання або заздалегідь погоджений формат зустрічі.

Пункт п’ятий був довшим.

Пункт 5. Учасникам заборонено навмисно провокувати ревнощі, фліртувати з іншими людьми для перевірки реакції партнера, створювати штучні конфлікти або маніпулювати поведінкою заради підвищення показників.

Я перечитав слово «ревнощі».

Потім ще раз.

Соломія сама додала цей пункт.

Отже, або вона дуже серйозно ставилася до чистоти експерименту, або думка про мене поруч з іншою дівчиною вже з’являлася в її голові.

Я не збирався перебільшувати значення.

Просто акуратно зберіг припущення в окремій внутрішній папці.

Назвав її:

«Можливо, вона не настільки байдужа».

Поставив пароль.

Сховав глибоко.

Почав регулярно перевіряти.

Я додав коментар:

«Уточнення: природний флірт теж заборонено?»

Соломія відповіла:

«У тебе не буває природного флірту. У тебе буває навмисне подразнення людей».

Я:

«Це харизма».

Вона:

«Це побічна дія надлишкової впевненості».

Я:

«Але діє?»

Три крапки з’явилися.

Зникли.

З’явилися знову.

Потім вона написала:

«Пункт залишається».

Не відповідь.

І тому найкраща відповідь із можливих.

Я перейшов далі.

Пункт 6. Фізичний контакт дозволяється лише за взаємною згодою, якщо цього прямо вимагає завдання або якщо існує загроза здоров’ю чи життю одного з учасників.