Розлука

‎Я зібрала речі і ледь стримуючи сльози пішла
 

‎Думки Іллі: “як я так міг? Навіщо скільки випив? Чому через свою дурість я знову її втратив?”
 

‎Я подзвонила до Лілі
 

‎- слухаю - Ліля
 

‎- Ліль це кінець - Ніка 
 

‎Промовила я з сльозами на очах
 

‎- так, що сталося? - Ліля
 

‎- Ілля мені зрадив і я пішла від нього - Ніка 
 

‎- де ти зараз? - Ліля
 

‎- в парку думаю, що робити далі - Ніка 
 

‎- і що надумала? - Ліля
 

‎- піду в готель на ніч. Потім поселюсь в гуртожиток. Знайду роботу і зніму квартиру - Ніка 
 

‎- не погано, але я скоро приїду і ми все вирішимо - Ліля
 

‎- ти до мене їдеш? - Ніка 
 

‎- так Толя привезе. Я й так мала приїхати сюрпризом, але не вийшло - Ліля
 

‎( Толя - хлопець Лілі)
 

‎- добре - Ніка 
 

‎Ми припинили розмову. Через деякий час приїхала Ліля. Ми знайшли готель і заплатили за кімнату. Ми зайшли. Я поставила речі і сльози побігли самі
 

‎- ну тихенько прорвемось не плач - Ліля
 

‎Через пару хвилин я все ж заспокоїлась. Ми з Лільою лежали на ліжку
 

‎- що мені робити далі? - Ніка 
 

‎- для початку поселитися в гуртожиток. Я трохи допоможу з грошима на квартиру, але попрацювати треба - Ліля
 

‎- це я знаю проблема в іншому - Ніка 
 

‎- в чому? - Ліля
 

‎- я вагітна - Ніка 
 

‎Ліля дивилась на мене здивованим поглядом
 

‎- ти зараз серйозно? - Ліля
 

‎- так. Вчора зробила тест, а сьогодні ходила до лікаря. Все підтвердилось - Ніка 
 

‎- а це уже серйозно - Ліля
 

‎- так - Ніка 
 

‎- Іллі сказала? - Ліля
 

‎- хотіла, але він сказав цю новину і я подумала, що краще йому не знати - Ніка 
 

‎- ти не скажеш Іллі про дитину взагалі? - Ліля
 

‎- так. Хай живе своїм життям не думаючи про нас, а там колись може скажу - Ніка 
 

‎- добре якщо ти так хочеш то я зроблю так, що він не дізнається - Ліля
 

‎- дякую. Коли Толя дізнається то скажи хай не каже - Ніка 
 

‎- я постараюсь зробити все можливе - Ліля
 

‎- дякую - Ніка 
 

‎Ми посиділи. Потім лягли спати.

‎