Зізнання

Коли я зайшла в будинок мама спитала, що сталося. Я сказала, що все добре і пішла в свою кімнату. В кімнаті лягла на ліжко і задумалась
 

‎- "невже я його дійсно покохала? І цей поцілунок. Боже, як це все складно" - Ніка
‎З цими роздумами я заснула. 
‎Ілля приїхав додому й задумався
 

‎- "яка ж ця дівчина вперта і водночас така приваблива. Я можливо дурак, що закохався в неї, але перестати думати про неї не виходить. Щось в ній є таке, що чіпляє. Відчуваю, що з Нікою буде складно, але я всеодно її доб'юся" - Ілля
 

‎На наступний день я спокійно приїхала в школу і віддала Іллі кофту. Він нічого не сказав, тож усе було, як завжди. Ілля від мене не відставав то за кохання говорив, то так чіплявся. Якогось разу він підійшов до мене в роздягальні. Я вже переодяглась на фізкультуру, тож боятись нічого
‎- привіт - Ілля
‎Я повернулась до нього розлючена тим, що він посмів зайти в жіночу роздягальню 
‎- Ілля, а нічого, що це жіноча роздягальня? - Ніка
‎Ілля посміхнувся 
‎- нічого ти ж уже переодяглась - Ілля
‎Думки Іллі: “а я б не проти зайти, коли ти ще не одягнена”
‎- що ти хочеш? - Ніка
‎- поговорити - Ілля 
‎Я вже не на жарт була зла, тому казала грубо і без страху
‎- віриш ти мене уже дістав. Говори, що хочеш і вали звідси - Ніка
‎- я хотів сказати, що я походу закоханий в тебе - Ілля
‎Я здивовано глянула на Іллю. Його посмішка зникла. Він говорив серйозно, але все одно не вірилось
‎- ти зараз жартуєш? - Ніка
‎- ні я серйозно. Досить забороняти серцю кохати. Признайся, що й ти в мене закохана - Ілля
‎Думки Іллі: “вона так дивиться немов думає, що я жартую. А я дійсно серйозний. Я не можу почуття тримати в собі і кожного для бачити її не біля себе. Сподіваюся, що я не прогадав і вона також мене кохає”
‎Я стояла не в змозі щось сказати, а Ілля нахилився, поцілував мене в губи і пішов залишивши мене здивованою.