Ти був у кожному слові

Назавжди - це з тобою

Ти сказав у переписці, що сьогодні — особливий вечір,

Так загадково, ніби готуючись до втечі.

А як зустрілися — замріяний був і мовчазний,

Немов побачились уперше, а не пройшли разом через вогонь і дим.

А я сміюся поруч й не поспішаю запитати,

Чим особливий вечір цей, і що за свято.

Вже вдалині видніється "наша" верба плакуча,

Де побачив мене вперше й життя змінила — наша зустріч.

Ти зупинився і подивився в очі пильно,

І я відповіла на погляд, в той час як серце билось хвильно.

Ти опустився на одне коліно — в руках червоний оксамит,

А серце удари пропускало у цю мить.

— Словами не сказати, сонце, як тебе кохаю.

В твоїх обіймах — ніби засинаю.

Дружиною моєю стань, і поруч будь завжди,

Бо з тобою — я вже вдома… назавжди.

Я посміхнуся щиро і лиш кивну, бо у словах нема потреби,

Тепер назавжди ти — лиш моє сонце, літо й небо.

18.04.2025

Подобається

#1689 в Різне
#328 в Поезія
#6937 в Любовні романи
#1578 в Короткий любовний роман

Відредаговано: 18.04.2025