ПЕРЕДМОВА

Ця розповідь присвячується усім хто зараз в активному пошуку грошей та пригод на свою дупу! Не здавайтеся! Пробуйте різне й обов'язково щось та й вийде. Світ сповнений можливостей для тих, хто не боїться ступити за межі зони комфорту.  Головне підходити до всього із холодною головою і тоді будь-яка перешкода на твоєму шляху до успіху стане трампліном ! Надіюся що ця історія викличе посмішку. 

Ось і минуло дев'ять років, як Максим сидів за шкільною партою. Тепер він не якийсь там школяр, тепер він студент. Нові знайомства, цікаві предмети що зроблять із нього професіонала і вечірні гулянки, найближчі чотири роки у коледжі обіцяли стати незабутніми або як мінімум веселими.

Та хлопця це все мало обходило.Єдине що його цікавило це гроші. Він хотів сам себе забезпечувати, купити крутого телефона і приїжджати на пари  на крутому автомобілі, або мотоциклі, а хоча ні одразу і на автомобілі й на мотоциклі. Дівчата будуть із захопленням дивитися на нього, а хлопці заздритимуть.

Та де ж узяти стільки грошей? Можна влаштуватися на роботу та якщо хлопець прогуляє хоча б одну пару батьки його заживо з'їдять тому необхідно грати тими картами, що є і шукати варіанти заробітку в коледжі.

У гуртожитку до якого поселився хлопець, були не найкращі умови : у кімнатах часто пошарпані стіни, старі меблі що можуть розвалитися лише від погляду і таргани, які були там корінними жителями на відміну від студентів.Студенти приходять і йдуть, а таргани у гуртожитку на віки.

Поселили хлопця на третьому поверсі у кімнаті де окрім нього було іще четверо хлопців, тому особистого простору було по мінімуму, хоча і певні плюси у цьому є. Завжди хтось та і є, а це означає, що вірогідність того, що у них щось поцуплять, набагато менша.

Лишень тиждень назад весь гуртожиток гудів, бо дві дівчинки залізли у кімнату до першокурсників і поцупили у них тушонку. Злодійок швидко знайшли, адже саме перед цим  на кожному поверсі встановили камери, щоб хоч якось уникати таких випадків.Та все ж ніхто не застрахований від подібного, тому краще наглядати за кімнатою і завжди запирати двері.   

Окрім того, у гуртожитку панувала дідівщина.Старші курси гнобили мені, знущалися і насміхалися, примушували готувати їсти чи прати одяг просто, тому що вони можуть собі це дозволити й звісно ж, тому що коли вони були молодшими курсами їх пригноблювали іще сильніше.

Максима лякали такі перспективи, та виходу не було. Його дім далеко і їздив він додому лише на вихідних, щоб наймати квартиру потрібні були гроші яких ні у нього, ні в батьків не було. А це додавало іще більше мотивації знайти гроші й виселитися із того гадючника.