Глава 26. Велике прибирання

Гуляти добре, але потім треба все те прибирати. А якщо в домі ще не закінчився ремонт, то подвійне випробування. Оксана запросила бригаду демонів-прибиральників. За їх роботою пильно спостерігав управитель Дементій. Але Оксана теж не валялася на дивані. Очолила жіночу бригаду: вона сама, куховарка, помічниця куховарки та дві покоївки. Вони прогнали чоловіків і наводили лад на кухні. Розкладали їжу, що залишилась, по здоровенних лотках. Оксана звеліла віднести її в найближче поселення, тим, хто жив без особливого достатку. Також в лікарню і в притулок для тварин.

Ще треба було нагодувати в»язнів. І перебрати-перемити гору посуду, бокалів, чарок, таць, графинів, ножів, виделок, ложок. Здавалося, та гора ніколи не скінчиться, але вони чудово впорались і вже о третій годині пополудні всілися поїсти і перепочити. Відмита кухня блищала чистотою, Оксана вирішила не йти в їдальню, посидіти всім разом, демократично. Їй завжди здавалося, що на другий день їжа ще смачніша. Може, тому, що вже без нервів. Свято минуло, можна спокійно куштувати салат, картоплю з м»ясом, голубці.

На кухню заглянув Випадок, поїв сиру з шинкою, попив чаю. Він здався Оксані таким рідним і бажаним! Підносила йому їжу сама, жіноча бригада притихла і зникала з кухні.

- А чарку наллєш? – запитав раптом Випадок.

Оксана хотіла полаяти його, що набридли ці чарки, потім подумала – настрій святковий, все закінчилось благополучно, чому б і ні? Боротьбу за тверезість почне завтра. Принесла пляшку з прозорою рідиною, хлюпнула трохи в чарку.

- А ти?

- Ще чого. Я – пас.

Випадок ковтнув чарку. Закусив хрумтючою капусткою. Милувався Оксаною. І потягнув її до своєї спальні. Іноді, коли треба було виспатись, відпочити, вони ночували окремо, і на таку потребу у Випадка була власна спальня і власна ванна. Там усе було суворо – темні, спокійні тони, ніяких квіточок і нічого рожевого. Плаский телевізор на всю стіну, щоб подивитися фільм перед сном. Або покликати Оксану і разом подивитися фільм перед сном.

 У ліжку їх чекав сюрприз – той самий демон з вусами, який не знав про зміни в маєтку. Заблукав і заснув, дружина з доньками поверталися додому без нього. Дядько спав абсолютно голий, і Оксана ще раз переконалася, який красень її Випадок. Широкі плечі, стрункий, нічого зайвого. Дядько був пузатий, на ногах ратиці, а ще Оксана помітила хвіст! З китичкою! Саме такими й малюють чортів у пеклі.

- Підйом! – прогримів Випадок.

Дядько підхопився і виструнчився, наскільки дозволяли габарити:

- Пане генерал! Дозвольте доповісти!

Оксана розреготалася і вискочила з кімнати. Романтичний настрій розвіявся. Зате розвеселилася.