Глава 20. Перемовини

- Чи зачекає пан хвилинку, поки ми заллємо капусту? – запитала Оксана і схилила голову у поклоні. Все-таки він був представник правлячої сили, а те, що вони провели колись разом два найкращі у її житті тижні, нічого не означало. Було і минуло, і згадувати не варто, тим паче, що погано закінчилось. Він відволік її у світ нещасних, а потім вибрав Азорину. Як там казала давня подруга, яка підпрацьовувала в казино? «Ставки зроблено, ставок більше немає».

- Пан зачекає, - озвався Фатум і зручно всівся, - і похрумає капусти, якщо  йому принесуть її у вигляді салату.

Поки Оксана і куховарка заливали капусту гарячим сиропом, помічниця піднесла Фатуму миску капусти з морквою, приправлені сметаною і дрібкою солі, відварену молоду картоплю з кропом і засмажену курку.  Поки гість обідав, запиваючи їжу мінералкою без газу, Оксана пішла переодягнутися. Покликати Випадка, чи як? Потім подумала, що досить буде, якщо її супроводжуватиме управитель.

Покликала його, і вони спустились до великої зали на першому поверсі. Оксана вдягнула довгу строгу сукню, ритуальний кинджал за поясом – все, як годиться, господиня маєтку приймає майже князя-регента. Майже, бо клятви між ним і Азориною досі не сказані. Але яка різниця, це справа часу, не треба себе задурювати.

Фатум відзначив подумки, що зараз вона зовсім інакша, ніж годину тому на кухні, тоді виглядала як земна жінка, джерело тепла, нині – поважна демониця, джерело холоду. Від цієї зміни температур аж в голові запаморочилось, згадалось, які солодкі її поцілунки, а особливо йому подобалось, коли вона… Тут же опам’ятався – не час і не місце згадувати таке, він бачив і любив багато демониць і завжди благополучно, нема в ній нічого надзвичайного.

- Княгиня Азорина доручила мені сказати, що ми отримали запрошення на бал у цьому маєтку, - виголосив Фатум. – Ми схильні прийняти ваше запрошення. Тому пропонуємо вам бути готовими до високих відвідин. Продумати заходи безпеки. І щоб під трон княгині ніхто не підклав вибухівку. Власне, я прибув, щоб особисто переконатися, чи здатні ви подбати про безпеку, перевірити список гостей. І подивитися, як у вас тут справи, чи не стоять посеред зали будівельні риштування.

- Дякую за ваше рішення, приймати у маєтку княгиню пекла і вас – то велика честь, - мирно відповіла Оксана. – Генерал Випадок подбає про найкращі заходи безпеки. Список гостей вам краще перевірити разом з Дементієм, управителем. Я все одно нікого з сусідів не знаю. І тим більше, чим вони займалися раніше, на чиєму боці були.

- Зате я їх прекрасно знаю, - посміхнувся Фатум. І вони з управителем пішли дивитися список запрошених. В результаті Фатум забракував двох ярих прихильників політики Асмодея, звісно, у минулому прихильників, разом з їх родинами. І пішов роздивлятися, де виставити пости спостереження і скільки охорони треба. Оксана супроводжувала його у дворі і в саду.

- Не шкодуєш про свій вибір? – запитав він, коли вони залишились наодинці на садових стежках.

- А ти? – вона вирішила, що тут вони можуть говорити і по простому.

- А якби я запропонував тобі переїхати в столицю? – продовжив Фатум.

- Азорина теж переїде кудись? Може, у світ нещасних?

- Ти відчуваєш, яка велика твоя сила?

- Значно менша за твою, - відгукнулася Оксана.

Раптом він схопив її в обійми і міцно поцілував.