Глава 18. Червона троянда

Через тиждень вона і управитель підбивали підсумки:

- Запрошення для сусідів і в столицю – розіслані. Кухарі та офіціанти – запрошені. Продукти – є. Пекельні музиканти – будуть. Квіти – замовлені. Вбрання для балу – готове. Столи вирішили накрити у приміщенні і на галявині перед маєтком. Танцювати - у великій залі. Азорина дала згоду і дозвіл святкувати.

Раніше Оксані не раз доводилось організовувати вечірки, корпоративи і навіть одне весілля. І все завжди проходило вдало. Тому вона не хвилювалася зовсім. «Гроші є – проблем нема», - під цим нескладним девізом вона влаштовувала свята завжди і так же вирішила провести свій перший пекельний бал. Пригадалося, що у Петра був принцип «вкладай менше, вимагай більше». Іноді він хотів, щоб гості самі готували. Або мили посуд. А якось привіз усіх у холодну хату в глухому селі. «Як добре, що нічого цього мені більше не загрожує», раділа вона. Вигляд Петра, відвернутого до стіни, теж поліпшував настрій. Єдине, за що вона хвилювалася – аби гості-демони не побили сонячну станцію, яку Випадок вже встановив. Вона була на пристойній відстані від будинку, адже ділянка при маєтку була величезна і дозволяла будь-яке планування. Та  мало що їм спаде на думку!

Оксана і Випадок нанесли візит Азорині. Виглядали щасливими. Повідомили про свято:

- Дуже просимо прибути.

Якби Азорина захотіла, Оксана тут же б відмінила  бал. Але княгиня пекла прийняла запрошення:

- Я буду.

Фатум сидів на троні поруч з нею. Він був прекрасний і незворушний. Оксана не насмілилась запитати, чи він також прибуде. Фатума й Випадка розділяла давня ворожнеча. Але все це в минулому, переконувала себе Оксана. І так старалася, що переконала.

По дорозі до маєтку вони заїхали в дім Випадка, де жили раніше.

- Хочу перевірити, чи все в порядку, - пояснив він. Оксана не заперечувала, вона теж трохи скучала за цим домом. Їй було тут так затишно, лише трохи лякав Асмодей.

Старого вони знайшли в саду. Він зрізав темно-червону троянду і простягнув Оксані. Він навіть не знав, як його насправді звуть. Випадок захотів подивитися, як він живе, і старий демон привів їх у свій будиночок на краю саду. Всередині стіни були завішані фото з журналів: мати тримає на руках дитину, земна дівчина несе сніп льону. Журнали привезла з собою Оксана, вони були такі давні, що викинути шкода, але я їх використати, теж не знала. Виявляється, Асмодей гортав їх і вирізав картинки, що сподобались.

Старого ніхто не кривдив, і взагалі все в домі Випадку йшло    безпроблемно і розмірено. «Надто все спокійно, - подумки відзначила Оксана, - а коли в моєму житті все добре і по плану, так і знай – біда скоро нагряне». Але вона понюхала троянду і викинула погані думки з голови.