Глава 12. Випадок сердиться

Ввечері Випадок влаштував розбірки.

- Ти повинна була покликати мене! Розповісти про свої нові сили. Порадитись. Ми б разом звільнили нещасних. Звідки ти знала, що Дементій не заодно зі Звичаєм?

- Відчула. Він вірний мені.

- Думаєш, він не знав про камери? Це запровадив ще Асмодей – утримувати у підвалах рабів для розваг. Щоб випробовувати катування, отрути, особливий секс. Твій батько, очевидно, теж не цурався такого. І синок радо продовжив.

- А ти? Тримав рабів у підвалі? – примружилась Оксана.

- Ні. Таке мені ніколи не подобалось. Примушувати жінок? Та вони самі за мною завжди полювали, - обійняв її демон. – Прислухайся до мене. Що відчуваєш?

Вона відчувала спокій. Радість. Силу. У маєтку більше не було джерела страждань. Заглянув управитель і запитав, чи може пекельна преса опитати покоївок, кухарів і конюхів. Оксана дозволила, Випадок їй не заперечив. Це був прекрасний спосіб розквитатися з братиком – показати суспільству, який він насправді дикий і древній. Дівчину, яка збиралася отруїти Оксану, теж відправили до лікарні.

- Виклич її рідню, - наказала Оксана управителю. – Коли вона повернеться до нормального стану, нехай забирають. Не хочу, щоб вона поверталася до маєтку.

Наступного дня Оксана попросила Випадка прогулятися з нею.

- Добре, - погодився він. – А то знову втрапиш у халепу, - пожартував.

- Пішли, побачимо коней, - загорілася Оксана. – Люблю конячок, а їздила верхи всього три рази в житті.

- Я тебе навчу, - заспокоїв Випадок. – Я теж давно не заходив на конюшню. І теж хочу проїхатись.

Конюхи побачили їх і відразу запитали:

- Ви прийшли нас бити?

Виявилось, Звичай приходив на конюшню двічі-тричі на тиждень і бив доглядальників. Щоб боялися і не забували, хто вони, так він пояснював.

Випадок знову розсердився:

- Таких порядків не було навіть у Асмодея. Вас ніхто не битиме.

- Але як же так, пане. Треба, - старший конюх простягнув Випадку батіг. – Щоб ми були слухняні і корилися. Так заведено.

Оксана втрутилась:

- Я вас поб’ю. Повертайтесь до мене спинами.

Конюхи покірно розвернулися.

Випадок здивувався:

- Оксано, ти справді зробиш це?

- А ти як думаєш.

Взяла в нього батіг, поступала держаком по спині спочатку одного демона, потім другого. Сказала урочисто:

- Церемонія побиття завершена. Розвертайтесь.

Конюхи так і зробили.

- Тепер вас битимуть тільки так. Якщо скучите за церемонією, звертайтесь.