Глава 11: План втечі

Перед балом у принцеси Аріни на душі не було спокою. Адже коли настане останній бал, який буде в людей, їй доведеться оголосити про заручини з принцом Брісом із сусіднього королівства. Вона бачила його тільки на портреті. І саме на цьому балу вона мала побачити його особисто. Їй було тужливо й сумно, настав той період, коли доведеться прийняти найголовніше й найважче рішення в її житті.

Це означало кінець її свободи, а її душа прагнула до неї й незалежності. Рішення, яке покладалося на неї з раннього дитинства, не давало їй спокійно зітхнути. Вона так не хотіла виконувати волю й обов'язок принцеси, що несподівано в її голові визрів план втечі. Їй потрібно було бігти з палацу і почати нове життя.

Піднявши голову, вона відчула чийсь пронизливий погляд. Придивившись, вона побачила темного принца Тіріона з незвичайними, нетиповими для людей, бузковими очима. Він не зводив з неї очей, а коли вона подивилася на нього, він попрямував до неї.

Дивлячись на нього, вона відчувала, як її серце збивається з ритму. При ній вона якось губилася і навіть забувала, що вона принцеса. Її накривало незвичайне, незнайоме почуття хвилювання. Але при цьому поруч із ним вона почувалася спокійно й легко.

Принц підійшов, уклонився і подав їй руку для танцю. Вони вийшли на середину зали і знову, як завжди, танцювали. Це вже стало звичкою: на кожному балу вони танцювали разом. Рука в руці, очі в очі — і ніби весь світ зникав.

Навколо наче не було ні балу, ні інших гостей-аристократів, а були тільки вони удвох. Бал пробіг так швидко, ніби за кілька хвилин. Гості вже збиралися і йшли, втомлені, задоволені, щасливі, замислені. Адже на кожному балу з'єднувалися пари, які в майбутньому стануть гарантами миру між різними расами, уклавши шлюб.

Думки принца Тіріона:

Вночі, після балу, йому не вдавалося заснути. Перед очима пролітали спогади про принцесу. Він увесь час думав про неї, про Аріну. Йому слід було прийняти це рішення і сказати батькам, що саме з нею він хоче прожити все своє життя. Але всередині він не міг до кінця прийняти це рішення: вона — людина, а йому слід було вибрати дівчину-дроу. Хоча його серце давно вже все вирішило, розум ще сумнівався, намагаючись зрозуміти. Однак кожну вільну секунду він думав про неї. Вона не давала йому спокійно спати. Відкриваючи очі, він бачив її образ перед собою.

Думки принцеси Аріни:

Принцеса Аріна цієї ночі теж не могла заснути. Вона була щаслива, що на цьому балу вона так радісно провела час із тим, хто не давав їй спокою.

Але вся її голова була зайнята думками про втечу. Вона обмірковувала, як їй краще це зробити. До балу залишалося два тижні. Потрібно було продумати, куди бігти і в який день усе це здійснити. Права на помилку в неї не було! Якщо її спіймають, другого шансу втекти не буде.

Тому вночі вона сиділа за книгами й картами, вивчаючи найкраще місце для втечі. Були країни, де жили різні раси, там найлегше було загубитися. Але дістатися туди було досить складно, адже потрібно було плисти через море, а це десь два-три дні.

Вона все думала, що ще потрібно взяти із собою: продукти на перший час і одяг. Принцеса з сумом дивилася на свої речі, яких їй доведеться позбутися: жодних суконь, дорогоцінних прикрас.

Можна було взяти невелику кількість, яку можна вигідно перепродати, щоб були гроші на перший час.

Подивившись на мішечки, вона перерахувала золоті, срібні та мідні монети, що випадково звідкись узялися. Потрібно було ще продумати, як їх провезти, щоб їх ніхто не вкрав.

Вона думала, що ще потрібно десь знайти відповідний простий одяг. Іноді принцеса, втомившись від палацу, тікала, переодягнувшись у простий непомітний одяг, і гуляла по місцевому базару.

За це її, звісно, потім мати дуже сварила, і бувало, що її навіть замикали в кімнаті, щоб вона так не робила.

Завдяки цьому вона знала, як живуть прості люди, скільки все коштує і як хоча б елементарно вижити в умовах поза палацом.