4

Глава 4

 Розкривши капсулу, висипаю порошок на долоню, та  пізно нагадую собі, що у спальні немає води. Так і тримаючи на долоні розсипаний порошок іду шукати воду. Здається я бачила кілька пляшок мінералки у сусідній кімнаті.

Так і є!  Збоку на столі стоїть таця з різними напоями. Серед них є і вода. Беру пляшку й  намагаюся відкрити її однією рукою. Виходить не дуже, трохи ліків навіть розсипається над столом. Думаю нічого страшного не станеться, якщо я вип'ю лише те, що залишилося на долоні. Чи може принести іншу капсулу, щоб не накликати на себе не потрібну біду зі своїм здоров'ям?

 Так і роблю акуратно висипаю порошок на стіл і йду по ще одну капсулу. Ще раз акуратно відкриваю її і цього разу випиваю усе як треба. Відсунувши у бік воду збираюся прибрати зі столу розсипаний порошок, але раптом чую злющий голос Давида.

---- Невже до усіх твоїх недоліків ти ще й наркоманка? 

 Піднявши свій погляд, бачу перед собою розлюченого Давида. Його обличчя перекосив лютий гнів, а очі налилися кров'ю. Невже він подумав, що я вживаю наркотики?

---- Я, ... зараз усе тобі поясню. Насправді все не так, як ти думаєш, ...  все не так, як виглядає на перший погляд, ---- белькотіла я, не знаючи як краще пояснити цьому Давидові, що відбувається насправді. Що розсипаний порошок ніякі не наркотики, а життєво необхідні ліки. 

---- Мені не потрібні твої брехливі пояснення. Я все бачив на власні очі. 

----  Я не збираюся обманювати тебе.  Просто хочу пояснити ....

Та цей божевільний не збирався вислухати мене. Схопивши за лікоть поволік до спальні з криками негайно пакувати свої речі. 

---- Даю тобі десять хвилин, щоб забратися звідси. Інакше решту свого безглуздо й бездарного життя ти проведеш у французькій в'язниці, обслуговуючи своїм тілом персонал, ---- кричав чоловік, не реагуючи на мої спроби видертися з його рук.

Сперечатися, а тим більше переконувати його немає жодного сенсу.  Цей Давид вважає мене наркоманкою і крапка. Що ж мені тепер робити? Ідіотська ситуація, але як прояснити її? Він каже, що я маю негайно забиратися звідси, але куди? Куди мені подітися у Франції, .... зовсім чужій державі?

---- Негайно пакуй свій непотріб й вимітайся! 

---- А якже контракт? 

---- Про контракт ти мала думати тоді, коли викладала собі доріжку з тієї "дурі", якою  ти отруюєш свій організм.

---- Я не вживаю і ніколи не вживала наркотики. Чому ти мені не віриш? Не хочеш вислухати? 

 ---- Бо маю властивість вірити своїм очам.

Намагаючись побороти  свою слабкість, пробую взяти себе у руки й  перестати трястися перед цим негідником, як переляканий заєць. Вирвавшись з лап цього чудовиська відскочила у бік, на ходу розтираючи почервонілу руку. Рука Давида лягла на дверну ручку. Невже він спостерігатиме за тим, як я збиратиму свої речі? 

---- Може все-таки ти вислухаєш мене?

---- Послухай мене уважно, хвойдо я ніколи не підіймав руку на будь-яку жінку, але зараз близький до того, щоб зрадити своїм принципам.

Не знаю, що мене чекає далі, та схоже, що "веселі" канікули у Парижі скасовуються. Як тепер усе це пояснити Еліс? Не уявляю! Він же ж зажадає відшкодування збитків. О, Господи! Дай сили витримати все це. 

 Взявши валізу я почала вкладати в неї свої зовсім недавно розпаковані речі. Може ще раз подзвонити Еліс та спробувати пояснити, що тут сталося? 

---- Мені потрібно подзвонити. 

---- Заберешся звідси, і роби що хочеш.

---- Але ...

---- Ніяких  але",---- цей Давид налетів на мене ніби льодяна брила, і почав зривати мою одежу з вішаків. Кидав її на підлогу, і кричав забиратися негайно. Коли мені таки вдалося зібрати валізу цей негідник схопив мене за руку й поволік до дверей. Відкривши їх, випхав спершу валізу, а потім і мене.

---- Обіцяю, ти дорого заплатиш за те, що зіпсувала мені усі плани та відпочинок. Твоя агенція довгими роками відшкодовуватиме мені моральні збитки.  А тепер геть! Щоб духу твого не було. 

---- Ще раз тобі повторюю, ти все не так зрозумів. Я не наркоманка, а цілком нормальна дівчина ...

---- Нормальна дівчина не може працювати проституткою. А тепер геть з моїх очей! 

Давид гримнув дверима закриваючи їх перед моїм носом. Мені нічого не залишилося, як спуститися на рецепцію й попросити викликати для себе таксі до аеропорту. Боюся навіть уявляти, що мене чекає далі. Еліс не пробачить мені цього.

 Ох, як же я помилився у цій наскрізь фальшивій дівці. Хотів відволіктися від власного горя, а виявилося, що ще більше додав собі клопотів. Коли мені подзвонили з агенції де я вперше замовляв для себе повію, подумав, що все складається навіть краще, як я собі уявляв. Попередньо вибрана мною дівчина звісно красива, але ця карамельна бестія одразу прикувала до себе мій погляд. Серед усіх запропонованих мені дівчат Єва виділялася своєю красою. На фото її карамельні локони спокусливо  спадали на оголені плечі. Довгі густі вії були ледь опущені до низу, приховуючи небесно голубі очі . Хоч це лише фото, але я був упевнений, що її аристократично біла шкіра на дотик буде схожою на бархат. 

Ця дівка єдина серед усіх мала природну красу, не штучну створену вмілим макіяжем, а саме природну. Здавалося, що на фото вона зовсім не намагалася виставити себе на показ. Все виглядало так ніби Єва робила це просто для задоволення. Дурень! Який же я дурень! Як жорстоко я помилявся. Тепер я все зроблю для того, щоб ця Єва нікому й ніколи не нашкодила своєю пристрастю до наркотиків. Таким як вона не місце навіть серед елітних проституток.

---- Еліс, я можу все пояснити. Сталося прикре непорозуміння, але воно має пояснення. Просто вислухай мене! Усе насправді не так, як наплів тобі цей негідник Алієв, ---- стискаючи ремінець сумочки, я намагалася достукатися до Еліс. Хочу пояснити, як усе було насправді. Я ж ні в чому невинна. Навіть готова була переспати з цим мерзотником, щоб не створювати нікому зайвих проблем.

---- Наплів??? Та він погрожує засудити мене. Вимагає моральної компенсації. Єво, твоя витівка обходиться мені дуже дорого. Вибач, але я не ризикуватиму репутацією своєї агенції заради тебе. Тебе звільнено! І подякуй, що я теж не вимагаю компенсації. Ти просто йдеш від нас!