9 (4)

Ян мав доступ до частини артефакторних зал, лише в найглибші частини скарбниці я поки що вирішив його не допускати, аби не було зваби зайти задалеко і навчитися магії, яка поки йому корилась не настільки добре. Йому не мало нашкодити, принаймні, не так сильно.

Але зараз хлопець ледь тримався при тямі.

– Тату, – прохрипів він, коли я впав біля нього на колінах. – Татку…

Ян рідко називав мене татом, частіше «батьком» або взагалі Людвігом. Якщо він говорив це зараз, то, напевне, постраждав і злякався.

– Я тут, – я ніжно погладив його по голові. – Що трапилось? Як ти сюди потрапив, що з тобою зробили?

Він гучно схлипнув.

– Болить…

Я не володів цілющими чарами в достатній мірі, але знеболити міг.

– Приведіть лікаря, – гаркнув я на вартових, що топталися неподалік, і притиснув Яна до себе. – Що, мій любий? Говори.

– Вони… Вони вдерлися сюди…

– Хто вони? Як ти взагалі тут опинився?..

– Я запізнився на бал, – Ян схлипнув. – І я побачив, як ти йдеш кудись з Селеною. Я гукнув, але ви… вони… Не відреагували. Я пішов слідом, намагаючись зрозуміти, що відбувається. Я не знав, чи була Корона Зір, чи це ти, чи ні…

Я ласкаво погладив його по голові, намагаючись передати ще дрібку сили. Ян трохи збадьорився, але було помітно, що йому досі дуже боляче.

Де ті кляті лікарі!

– Я подумав, що Селені довіряти аж так не варто, – продовжив Ян. – І тому поспішав за нею, може, вона б щось тобі зробила чи…

Він затнувся.

– А потім цей… Цей… Імператор перетворився.

– Це була підміна?

– Та певне! Я не встиг розібрати риси його обличчя, він був дуже швидким. Він атакував Селену так швидко, що вона навіть не встигла закричати.

Я зчепив зуби, аби не вилаятися.

– Прокляття, – видихнув Адам. – Де вона?

– Він… Я не впевнений точно. Я кинувся на допомогу, – Ян тремтів. – Спробував атакувати також, але він щось зробив, і мене заштовхнуло в кімнату, в артефакторську, просто на лінії, а потім чимось… порізало.

Закляття не повинне було зреагувати на Яна тут. Але, ймовірно, його структуру пошкодили, і поводилось воно непередбачувано.

Ще одна проблема…

– Я намагався битися, але це було марно. Він забрав Селену, а потім сказав… Сказав передати тобі, що ти засидівся на троні…

– Революціонери, – видихнув я. – Отже, це були вони…

Викрали Селену, розуміючи, що я, радше за все, намагатимусь повернути наречену, напали на мого сина.

Звісно, треба було одразу здогадатися. Я ж знав, що рано чи пізно мене спробують прибрати з трону. Можливо, я лиш наївно сподівався, що це трапиться не настільки швидко.

І не призведе до таких жахливих наслідків, як те, на що я помилувався в своїх видіннях.

– Чим їх не влаштовує твоє правління, батьку? – Ян притулився лобом до мого плеча і схлипнув. – Нащо вони все це роблять…

– Якби, любий, я мав відповідь на твоє питання, то, напевне, не дозволив би революціонерам взагалі перетинати межу моєї землі і зумів би спинити всіх невдоволених, – похитав я головою. – Та, на жаль, вони далеко не завжди діляться подробицями.

– Хіба ти не можеш передбачити їхніх дій? Ти ж імператор! Всесильний!

Хотів би я справді бути таким… Але насправді уся моя сила була в здатності гарно брехати і передбачати майбутнє. Ні, звісно, я з дитинства мав могутній магічний дар, але що він в порівнянні з міццю чарів цілої революції? Одинокі маги не рятують світ.

Навіть за найвеличнішим героєм здебільшого стоять ті, хто готовий віддати за нього життя. Його опора, його друзі та рідні, хтось, кого він кохає. Дорога життя надто складна, щоб долати її самотужки, навіть якщо ти – лише персонаж казки. Що вже казати про живу людину…

Чи ельфа.

– Ми їх зупинимо? – прошепотів Ян, зазираючи мені в обличчя.

– Так, любий, – зітхнув я, цілуючи його в лоб, – звісно, ми їх зупинимо і повернемо Селену назад. Я не дозволю, аби щось сталось з тими, кого я люблю.

Ян притиснувся до мене міцніше. Я гладив його по волоссю, відчуваючи, як всередині розширюється безмежна прірва. Біль, що проривався крізь пелену самовпевненості, був надто сильним, аби я міг дати йому раду.

Я закрив очі і знов бачив Легер, що втопав у болоті.

Навряд чи я зможу це відвернути. Але я зроблю все, що в моїх силах, аби в країни бодай був шанс вибратися.