Темна троянда

Глава VIII. Межа

Вони зустрічалися знову й знову — у темних провулках, під тьмяними ліхтарями, серед нічних тіней. Він завжди приходив раптово, мов туман, і зникав так само швидко.

Її серце тягнулося до нього, але кожного разу в його погляді була тінь застереження.
— Ти не розумієш, — казав він. — Наші світи не повинні перетнутися. Ти належиш дню, я — ночі.
— Але ти приходиш до мене щоночі. Це вже вибір, — відповіла вона.

Він усміхався сумно.
— Ні, це прокляття.

Білий Ангелок

Подобається

#2502 в Фентезі
#634 в Міське фентезі
#6208 в Любовні романи
#1561 в Любовне фентезі

У тексті є: міське фентезі, істина пара і доля, готичнаромантика

Відредаговано: 23.08.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись