Темна троянда

Глава VII. Сповідь

 

Наступної ночі вона знову зустріла його у провулку.
— Хто ти насправді? — спитала вона.

Він мовчав довго, а тоді прошепотів:
— Я той, хто колись втратив тебе. І тепер маю лише тіні та троянди, аби нагадати, що ти існуєш.

— А я? Хто я для тебе?

Його очі засвітилися майже болем:
— Ти — початок і кінець. Світло, яке раз за разом губить мене й повертає. Я не маю права бути поруч… але не маю сили йти.

Вона відчула, як у серці розгоряється щось небезпечне, але водночас неминуче — притягальна сила, яку вже неможливо було заперечити.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше