Темна троянда

Глава VI. Шепіт у снах

 

Тієї ночі вона заснула неспокійно.
Сни були надто реальні: замок, освітлений свічками; зал, де відлунюють кроки; і він — той самий чоловік, але одягнений у чорний камзол, ніби з іншого часу.

Він стояв поруч із нею, дивився в очі й шепотів:
— Ти моя здавна. І я чекатиму стільки, скільки треба.

Вона простягла руку, аби доторкнутися до нього, але все розсипалося у темряву. Прокинувшись, вона знайшла на подушці… ще одну троянду. Цього разу — без попелу.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше