Серед зірок

З тихим хлопком “Листяниця” вийшла в нормальний простір. На оглядових екранах різнобарвне сяйво гіперу змінилось чорнотою звичайного космосу.

 - Оце і є хвалений політ через гіперпростір? - здивовано запитав Високий Лорд Клентаріель. - Щось я нічого не відчув.

 - Ти не рівняй [цензура] з пальцем, високородний, - гигикнув Техношаман. - Одна справа - техніка Дослідників, хоч і в нашому виконанні, зовсім інша - наші земні кораблі, наприклад.

Окрім них, на містку корабля перебували також Льорвінлейн, Ге-орі, гоблін-шаман Кморх з племені Білого Пера та дворф Маріульф - голова підгірної громади Альюма.

Висока делегація, що вирушила налагоджувати дипломатичні контакти нового світу з рештою населеного космосу, була не в повному складі. Був відсутній імперський граф Сірано - наразі їх сіятельство зволили відпочивати в своїй каюті, аби зайвий раз не перебувати в компанії усяких “низькородних”, до яких граф зараховував більшість присутніх, включаючи Сергіяра. Тому, звісно, на таке відношення було плювати, як власне й на самого графа.

Ще на містку знаходились  двоє ельфів-пілотів, що зосереджено водили руками над розписаною рунами панеллю керування, та пара гвардійців Дому Текучої Води - в церемоніальних обладунках, з випромінювачами, мечами та артефактними генераторами щита на поясах. Вони виконували функцію почесної варти, а заодно й космодесанту - так, про всяк випадок.

… Минулий рік був насиченим та ні разу не нудним. Розшифрувати кристал Дослідників таки вдалось - хоча на це й пішло вдвічі більше запланованого часу.

Потім лорд Клентаріель звернувся до інших правителів з роз’ясненням ситуації та проханням про всебічну підтримку. Августійші брати по трону та скіпетру відреагували по-різному.

Підгірне Королівство дворфів одразу погодилось. Бородаті ремісники не мали властивих іншим народам забобонів перед спадщиною Техноепохи, тому, як сказав би Сергіяр, в питанні прогресу та нових винаходів були “за будь-який кіпіш”. Сам Сергіяр, до речі, був серед них досить відомим і на хорошому рахунку.

Також, як не дивно, до нової ініціативи одразу приєднались гобліни. Після останньої війни влада в прибережних племенах змінилась - старі вожді й верховні шамани пішли на відпочинок, давши місце молоді. Взагалі, складно не піти, коли ти вже без голови.

Ельфи Північного Лісу не були одностайними в своєму рішенні. Дім Опадаючого Листя однозначно підтримав нову ініціативу - після війни та загибелі Малріона на престол там зійшов повністю лояльний Дому Текучої Води Високий Лорд - якщо Клентаріель казав стрибати, то венценосний сусід міг лише спитати, як високо. Дім Благодатної Осені в особі Високої Леді Енілірьєн заявив, що не бажає бути причетним до початку нової Техноепохи і, як наслідок - нового Колапсу. Але й перепон чинити не став. Більшість Малих Домів приєднались до цього рішення.

Імперія погодилась - все-таки вони теж встигли вже зіткнутися з прибульцями і побачити, на що ті здатні. Щоправда, від активної допомоги Імператор самоусунувся, але хоча б дав людей, в тому числі пару архімагів. Вже щось.

Решта людських держав (в основному всякі вільні баронства, графства та князівства, що оточували Імперію) або погодились, або зайняли нейтральну позицію. Винятком стало королівство Теалон, кероване релігійними фанатиками - вони негайно визнали Дім Текучої Води та їх союзників єретиками і оголосили їм війну.

Отаман Сірко та козацтво в цілому відреагували неоднозначно. Вони не надто добре поставились до космічних технологій, але були не проти нової зброї у вигляді автоматичних гвинтівок та револьверів. Ну, можна сказати, в цілому - підтримали.

Реакція жителів півдня такою була різною. Халіф Мустафа, як не дивно, підтримав новий світовий порядок - можливо, правильне рішення йому допомогли прийняти дворфи, які постачали йому озброєння та інші необхідні речі, і могли просто попросити правителя Альюма не вимахуватися. А заодно підказали йому, що віра в Пророка буде куди міцнішою, якщо у твоїх яничарів є нова потужна зброя - наприклад, вогнепальна.

Подейкували, правда, що верховний муфтій був проти, а потім йому відрубали голову… Але кого хвилюють такі дрібниці?

Решта правителів південних міст-держав оголосили прогресорів “синами шайтана” і відмовились мати з ними будь-які справи. А племена пустельників і взагалі почали проти них війну, за прикладом теалонців.

Втім, то не мало великого значення - і Теалон, і пустельники, і халіфи були далеко і якось суттєво зашкодити не могли.

А потім почалась робота.

Першим реалізованим проектом стали ручна зброя та щити. В якості зброї обрали випромінювач Дослідників, але з певними нюансами - замість кристала-формувача променя був знову ж таки кристал, але магічний, з вплетеним фокусуючим закляттям, замість компактної іонної батареї - накопичувач мани. Генератор щита був артефактом, працював суто на магії і відтворював частково технології Дослідників, частково - землян (з тією різницею, що в останніх генератори були розміром з будинок, а не кругляшок, який можна було повісити на пояс).

З магічною складовою, як не дивно, знову ж таки допомогли знання Дослідників - при їх вивченні з’ясувалось, що з особливим чином огранених кристалів можна зробити набагато компактніші й місткіші накопичувачі.

Щитами й випромінювачами в першу чергу озброїли гвардію Дому Текучої Води, яка мала стати головною силою протидії чужинцям в разі їх повторної висадки на планету, ще частину - відправили союзникам. Багато випромінювачів зробити не вийшло, тому на майбутнє запланували ще створення вогнепальної зброї - поки що зі знайденого на вцілілих з часів Техноепохи заводах обладнання зібрали одну виробничу лінію. Все виробництво, на випадок атаки з орбіти, розташовувалось під землею - з цим небияк допомогли дворфи.