Розділ 11

- Ми зараз бачимось останній раз? - запитав Влад.

- Так. Завтра, до вечора, ми всі повинні покинути Україну.

Я підійшла до Аліни та Влада і обійняла їх. До нас приєдналась Яна, а я за нею і хлопці.

- Гей, дівчата, все буде добре! Ви побачитесь через два роки і все в нас буде кул, - заспокоював нас Єгор.

Вже через двадцять хвилин вони покинули будинок Вані, і ми залишились самі. Я стояла біля вікна, коли зі спини він підійшов до мене.

- Думаю, час розповісти тобі усе, - загадково сказав хлопець.

Я повернулась до нього та подивилась у карі очі. На його обличчі сяяла загадкова усмішка. Але було видно, що він хвилюється.

Ми перейшли до його кімнати. Я сіла на ліжко та він почав розповідь.

- Для того, щоб жити з тобою два роки, мені потрібно розповісти правду, - я почала хвилюватись, але не перебивала. - Тебе, напевно, цікавило звідки в мене стільки грошей та чому я сам живу в такому будинку. Мої батьки померли коли мені було вісімнадцять. На життя довелось заробляти самому і я знайшов для цього не поганий метод, - він присів переді мною на колінах. - Я замовляю, продаю, тримаю бізнес продажу наркотиків в Україні.

Я була у шоці. Ваня займається продажем наркотиків! Крім того, він головний у всіх них там...

- Два роки я займався цим постійно. В мене є гарні зв'язки у поліції, на ринці продажі незаконних препаратів. Потім, продав цей бізнес та закрив усі дірки, з яких може повилазити будь-яка інформація, та став звичайним студентом. Але я хотів далі розвиватись у бізнесі. Вже під іншим ім'ям. Тоді, мені сподобалась Руминія. Досить не популярна країна з гарною історією. Рік тому я зробив собі паспорт громадянина Руминії та став містером Джонс. Там зараз бурлить моє дуже цікаве життя. Я знаменитий красень, який раз в два місяці літає туди по справам. Так, ти напевно у шоці з того, яке в мене подвійне життя, але я все встигаю. Коли тебе викрали в мене з'явилась думка, що я спокійно можу поїхати звідси та зайнятись справами повністю. А ти можеш полетіти зі мною та стати місіс Джонс.

- Тобто, ти найвідоміший красень Руминії,  який паралельно вчиться тут, в Україні, і ніхто навіть не здогадується, що ти це не він? - не повірила я.

- Ні, ніхто не здогадується, адже паспорт та усі документи різні. Та і тут мало відомо про містера Джонса, звичайним людям. Я пропоную тобі стати моєю дружиною на ці два роки.

- На ці два роки? - запитала я, адже, чесно кажучи, я була не проти стати його дружиною в принципі. Він чудовий і він мені дуже подобається. Але це абсурдно. Вийти заміж за чоловіка, який займається незаконним бізнесом.

- Так... Але, якщо ти не проти, бути зі мною не тільки на люди, але й справді... - затинаючись почав Ваня, але я не дала йому договорити.

Злізла з ліжка до нього на руки та поцілувала. Він тримав мене за талію, я зарилася руками в його волосся. Він все зрозумів. Я дійсно була не проти стати його, для початку, дівчиною... Але починати стосунки з цього часу не було.

Я зовсім забула про всі проблеми, що стались в нашиму житті та насолоджувалась моментом. Ваня зараз тільки мій і ніхто не розлучить нас. Не зараз точно. Тепер я стану мисіс Джонс, можливо, навіть з новим ім'ям. Я на два роки полишу моє минуле. А можливо не тільки на два роки, а і на все життя...

Пообід наступного дня, ми почали збиратись.

- Каріно, ти стаєш елітною дівчиною блакитної крові. Тепер ти дружина містера Джонса, - посміхнувся він. - Твій новий паспорт.

Він віддав мені його. Там залишилось моє ім'я. Це добре. Не хотіла я його змінювати. Призвіще було Джонс і було мені вже 19 років. Не велика різниця, але важлива. Ще була печатка про заключення шлюбу.

- Одружились ми з тобою тут і зараз всі чекають про офіційне оголошення стосунків. Але це станеться вже в Руминії.

До кінця дня ми готувались до відліту. Мені привезли одяг. Це була чорна сукня, намисто з якихось дуже дорогих камінців. Такими ж були сережки. Також були гарні туфлі та шуба. Я не уявляю скільки це все коштувало...

Далі вийшов Ваня. Він був одягнений у костюм. Виглядав дуже гарно. І це мій чоловік. Хм, уявляю обличчя всіх тих дівчат, які побивались за ним, а в підсумку його дружиною стала я, якась дівчина з України. Але я покохала його, як звичайного студента. Не через гроші і це головне.

- Ти дуже гарно виглядаєш, - повідомив Ваня та відкрив червону коробку. Там були обручки.
Ми одягли їх і я по-справжньому відчула, що я - місіс Джонс.

***

В літаку було досить душно, але працював кондиціонер, тому було не так вже і погано.

- Через годину повідомлять про перевернутий автобус. І тоді ти станеш справжньою місіс Джонс.

- Я вже вона, - посміхнулась я.

Мені вдалось заснути в обіймах Вані і за довгий час це був найкращий сон. Адже, я розуміла, що все вже позаду. Немає ніякої Каріни Намистової. Є тільки місіс Джонс. Каріна Джонс. Дівчина перед, якою схилеться весь світ.