Стабільність

                                                            8. Стабільність

Стабільність часом настільки недооцінена, що більшість і не підозрює про її існування.

Значно цікавіше кататися на емоційних гойдалках, коли фінал непередбачуваний і адреналін зашкалює.

Але ніхто не говорить про наслідки…

Те спустошення і розчарування, які я відчувала після нашої останньої зустрічі з Емілем, важко описати словами.

Та, мабуть, і не варто.

Кілька місяців я збирала себе докупи — шматочок за шматочком.

А за вісім місяців я вийшла заміж.

Не через те що до нестями закохана, швидше через те, що мені хотілося відчувати себе коханою, обраною, а не запасним варіантом.

Хотілося, щоб хтось піклувався про мене настільки, наскільки я того заслуговую насправді.

Я не вважаю, що зробила помилку.

Себастіан — прекрасний і щирий чоловік, з ним затишно, тепло і спокійно.

Він не робить зацікавлений вигляд — він проживає мої емоції і підтримує мене в будь-якій ситуації, але часом мені його шкода, думаю, він заслуговує на когось, хто буде повертати таку ж любов, яку він віддає.

Він знав, на що йшов, знав про ситуацію з Емілем — звісно, не детально, а поверхнево, проте чомусь вирішив, що саме він заповнить ту порожнечу в моїй душі й поверне мені посмішку.
І поки йому це дуже добре вдається.

Ми одружені вже три роки.
Час пролетів з неабиякою швидкістю, а скільки нових країн він для мене відкрив, я люблю співати в дорозі, він любить слухати. 

Ми обоє любимо захід сонця десь на березі океану у Франції.

У наших стосунках панує повне взаєморозуміння і гармонія.
Проте відчуття наближення неминучої бурі сильно тисне мені на скроні, змушує кров застигати в жилах.

І я не знаю цьому логічного пояснення…