Те, що не можна називати"
Розділ 10: Вибір, що змінює
Наступного ранку Артем прийшов раніше. Я побачила його в переговорній — він стояв перед директором і кількома менеджерами. Його голос лунав чітко, твердо.
— Я хочу повідомити офіційно: між мною та Аліною — особисті стосунки. Це не впливає на роботу, але я не збираюся брехати чи ховатися. Ми обоє — професіонали. Але ми також люди.
Мене наче прибило до місця. Серце билося в горлі. Погляди — здивовані, подекуди осудливі, але й зацікавлені.
Після наради директор запросив мене окремо.
— Аліно, це правда? — спитав без емоцій.
— Так, — відповіла я. Голос не тремтів. — Але я не дозволю, щоб особисте впливало на мої обов’язки.
Директор мовчав хвилину. Потім кивнув.
— Добре. Та майте на увазі: ще один скандал — і жодних поблажок.
Коли я вийшла, Артем чекав у коридорі. Він подивився мені в очі, усміхнувся.
— Тепер — або все, або нічого, правда?
Я кивнула.
— Але принаймні ми більше не мовчимо.
---
#7621 в Любовні романи
#3034 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
