Ранок, який мав бути святковим
У Веселому Лісі прокинувся особливий ранок.
Сонце світило яскравіше, ніж зазвичай, пташки співали голосніше, а вітерець ніби підстрибував від радості.
Бо сьогодні у Лісі мав бути День Сміху та Смаколиків — найулюбленіше свято всіх мешканців 🌈🍯🍓
Біля галявини вже з вечора:
Зайчик Вухастик прокинувся першим.
— Урааа! — підстрибнув він так високо, що ледь не заплутався у власних вухах. — Сьогодні я буду сміятися цілий день!
Він вискочив з хатинки й побіг до старої сосни, де зазвичай збиралися друзі.
Там уже сиділа білочка Рижуха й акуратно складала горішки в кошик.
— Доброго святкового ранку, — усміхнулася вона. — Я підготувала сюрприз.
— Сюрприз? — очі Вухастика засяяли. — Я люблю сюрпризи! А вони смішні?
— Трошки, — хитро відповіла Рижуха.
Нарешті з’явився й ведмедик Косолапик.
Він ішов повільно, позіхаючи й тримаючи в лапах великий глечик.
— Зі святом, друзі, — сказав він. — Я ніс мед… і трохи його скуштував… ну, зовсім трохи… добре, не зовсім трохи.
Друзі засміялися.
— Це буде найкращий день! — вигукнув Вухастик. — Ходімо швидше на галявину!