Глава 68 - Епілог

 Після чергового польоту над Флоридою, фаетонець Ан звернувся до своєї дружини Наму.

- Кохана. Мене знову побачили американці і написали про це в газетах, а Трамп дав доручення міністру оборони і всім причетним відомствам оприлюднити всі дані про нас.

- Не переживай. НАСА вже відреагувало і директор заявив, що не володіє будь якою інформацією про прибульців і розбитих необізнаних літаючих об’єктах. Для нього мегалітичні споруди з блоків в сто тисяч тон, малюнки в пустелі Наска, складні кола на полях, якими бавиться інженер Біл, розповіді і фотографії очевидців не є доказами. Воно й краще. Нехай Людство спить спокійно.     

- Ти права, як завжди. Люди ще не доросли до важливої інформації, яка може їм зашкодити, а тут ще й ідіоти при владі, яким завжди потрібна війна.

- Ми захистимо Україну від людожерів з півночі. Я завжди згадую, як ми зробили перші кроки в Карпатських горах. Ця планета врятувала нас, а ми врятуємо її.

- Українці пройшли через тисячоліття від трипільців до скіфів, від козаків до збройних сил незалежної України і вже самі, майже без нашої допомоги, перемогли фашистську Росію, але віра у вищі сили їм не завадить. Козацьке лицарство і таємні знання будуть передаватись новим поколінням.   

В Україні йшов 7535 рік по слов’янському календарю. Лицарі ЗСУ підірвали арсенал Балтійського флоту під Петербургом з сотнями ракет, торпед, мін та снарядів. Палали нафтосховища та бензовози на шляху в Крим, тонули танкери з бензином для військ окупантів.
Крах фашистської імперії РФ наближався, а Орден Лицарів України продовжував боротьбу заради добра і щастя українського народу та зберігав таємні знання.

                                                     Валерій Кульматицький