ТАЄМНИЦЯ МАСКИ МЕНГУ

Нью Йорк. Через три роки

•Джекі Вільямс (Елліс)

Тобі Елліс, Зберігач древніх реліквій, не підозрював, що його спокійне життя в Нью-Йорку знову наповниться містичними пригодами. Йому три роки тому вдалося захистити стародавні скарби генерала Такахасі в Японії, і він повернувся додому, сподіваючись знову побачити своїх друзів.

У цей момент перед його магазином із старовинами та артефактами повільно проходив його племінник Джекі.

 Джекі підмітав тротуар, насолоджуючись ранковим сонцем, коли помітив старого японця, що наближається, тримає невелику коробку.

— Гей, хлопче, — звернувся до нього японець. Його голос був м'яким, але впевненим.

Джекі підняв голову і ввічливо відповів:

— Доброго ранку, сер. Чим можу допомогти?

Старий виглядав стомленим, але його очі світилися загадковим вогником.

- Це магазин Хранителя? — спитав він, пильно дивлячись на вітрину, де було виставлено старовинні артефакти.

- Так, сер, - відповів Джекі, відчуваючи щось незвичайне в його присутності. — Його звати Тобі Елліс. Я можу вести вас до нього.

Старий похитав головою і простяг Джекі невелику, акуратно зав'язану коробку.

- Віддай йому це, - сказав він тихо, але твердо. - Він знає, що з цим робити.

Джекі взяв коробку і глянув на неї з цікавістю. Коли він підняв погляд, щоб поставити ще одне запитання, старого вже не було.

---

Джекі ошелешено дивився вслід старому, що йде. Той рухався плавно, майже ковзаючи тротуаром, і незабаром зник з поля зору, розчинившись у ранковій суєті міста. Джекі, який так і не встиг поставити свої запитання, перевів погляд на невелику коробку у своїх руках. Вона була легкою, але вага її здавалася значною, ніби всередині ховалося щось важливе і давнє.

Схаменувшись, Джекі розвернувся і швидкими кроками попрямував до кабінету дядька Тобі. Він був не лише його наставником та роботодавцем, а й улюбленим дядьком, з яким Джекі жив після смерті батьків.

Коли Тобі поїхав у свою першу подорож до Японії, Джекі було лише п'ятнадцять. Це було кілька років тому, і з того часу Джекі став невід'ємною частиною життя та роботи в магазині. Він захоплювався історією та культурою Японії, слухав розповіді дядька та вчився відрізняти справжні артефакти від підробок. Його інтерес до давнини став глибоким, і Тобі бачив у ньому свого наступника.

Піднявшись по дерев'яних сходах, що ведуть в офіс Тобі, Джекі акуратно постукав у двері.

— Заходь, Джекі, — пролунав приглушений голос із-за дверей.

Джекі штовхнув двері й увійшов у кімнату, просочену ароматом старих книжок та давніх артефактів. Тобі сидів за масивним столом, покритим паперами та сувоями. На мить він відірвався від роботи і з подивом подивився на племінника.

- Щось трапилося? — спитав він, помітивши схвильований вираз на обличчі Джекі.

- Так, дядько Тобі, - почав Джекі, показуючи коробку. - Вранці я зустрів дивного старого. Він дав мені цю коробку і сказав, що ти знаєш, що робити з нею.

Тобі насупився, взявши коробку до рук. Він обмацав її, відчуваючи під пальцями стару тканину, якою вона була обгорнута.

— Погляньмо, що всередині, — сказав він, розв'язуючи мотузку.

Коли тканину було знято, перед ними постала гарна різьблена дерев'яна коробка, прикрашена вишуканими візерунками. Тобі обережно відкрив її, і його погляд одразу привернув об'єкт усередині. Це була стародавня японська маска, відома як Менгу - частина бойової екіпіровки самураїв, що захищає обличчя і одночасно надає їм жахливий вигляд.

Маска була виконана з чорного лакованого металу, із золотими ієрогліфами, що виділяються на поверхні. Очі маски, незважаючи на порожнечу, наче дивилися прямо в душу, а візерунок навколо губ нагадував гримасу стародавнього демона.

- Це неймовірно ... - Прошепотів Тобі, розглядаючи маску. — Менгу... Але чому ж її принесли сюди? І що це за старий міг це зробити?

Він глянув на Джекі, який так само пильно роздивлявся маску.

— Ми повинні з'ясувати, звідки ця маска і що за таємниця стоїть за її появою, — рішуче промовив Тобі. — Це може бути початком ще однієї дивовижної пригоди.

Джекі кивнув, знаючи, що попереду на них чекає багато загадок і таємниць. І можливо, нова небезпека, з якою їм доведеться зіткнутися.

---

- Маско... - пробурмотів Джекі приголомшено. — Вона виглядає жахливо.

Тобі уважно розглядав стародавній артефакт, його погляд став задумливим та зосередженим.

— Це не просто маска, — відповів він, трохи насупивши брови. — Це Менгу, бойова маска самурая, яка, можливо, належить дайме 16 століття. Але чия вона? І як вона опинилася тут?

Він обережно взяв маску до рук, відчуваючи холодний метал під пальцями. І в цей момент сталося щось дивне. Руки Тобі почали світитися, випромінюючи м'яке, але відчутне світло, і почувся знайомий дзвін.

— Катана... — прошепотів він, дивлячись на свої руки. - Ти теж це відчуваєш?

Цієї миті очі маски раптом спалахнули яскравим червоним світлом. Це було так несподівано й лякаюче, що Джекі інстинктивно відступив на крок, а Тобі завмер, не випускаючи маску з рук. Світло ніби пробігло по всьому його тілу, соїдинячись з катаною, яка тепер висіла на стіні кабінету.

Але потім так само раптово, як це почалося, все припинилося. Світло згасло, дзвін стих, і очі маски повернулися до свого колишнього, спокійного вигляду.

- Що це було? - спитав Джекі, не приховуючи тривоги. - Що трапилося?

Тобі задумливо опустив маску на стіл.

— Здається, ця маска пов'язана із катаною. - Він підійшов до стіни і зняв катану, міцно тримаючи її в руках. — Можливо, вони належали одній і тій самій людині, або ж вони обидва пов'язані з якоюсь спільною історією чи таємницею.

Він обернувся до Джекі, в очах якого читалося змішання страху та цікавості.

— Нам треба дізнатися більше про цю маску, — рішуче сказав Тобі. — І про те, яку роль вона відігравала в історії самураїв. Ми повинні зрозуміти, чому вона викликає таку реакцію у катани і що це може означати.