32 Марк

Я зовсім не очікував того, що розмова у нас з Олею зайде так далеко. Спочатку я хотів просто показати Олі те, що мав, пояснити, чому останнім часом я постійно напружений і чому пошуки схованки батькаТаміли зайшли у глухий кут.

Я виклав на стіл кілька тек зі звітами моїх людей, які постійно стежили за ним, маршрути, якими він зазвичай користувався, місця, в яких він бував, інші матеріали і відкрив телефон з фотографіями.

Оля взялася все дуже уважно переглядати. Вона перевіряла кілька схем маршрутів мого тестя, які лишилися з тих часів, як я намагався вирахувати місце його схованки, коли той ще був живим.

Зараз Оля виглядала такою зосередженою і серйозною, що я відразу згадав про те, що вона  вчителька математики в школі.

- А це що таке? - Поцікавилась дівчина, вказуючи мені на одне із фото, зроблених на телефон.

- Це фото сторінки із записника Таміли. Я зробив його за кілька днів до її зникнення. Чесно кажучи, я не впевнений  у тому, що це взагалі має якесь значення.

Оля довго роздивлялась фото, де було всього кілька незрозумілих чисел. Сорок вісім, шість, три. А нижче було написано плюс п'ятнадцять.

- Марку, ти думав про те, що це може бути? - Спокійно запитала Оля.

- Думав, що це може бути якийсь код, але ми його так і не розгадали. Я не знав, чи ці числа точно мають якесь відношення до того, де знаходиться та клята схованка.

Оля кивнула, але не віддала мені телефон відразу. Я бачив з якою цікавістю вона роздивялась ці дивні числа і вирішив її не відволікати зайвими запитаннями.

- Марку, мені здається, що я знаю, що означає цей запис, - промовила дівчина, посміхнувшись.

- Поясни, будь ласка, що ти зрозуміла, - з цікавістю запитав я.

- Це не код і не шифр. А пряма вказівка на те місце, де має бути схованка, - Ошелешила мене Ольга.

Дівчина взяла на столі аркуш паперу і ручку і швидко написала ті цифри, але не в рядок, а в стовпчик.

- Ну, Марку, тобі це нічого не нагадує? - Запитала Оля з виглядом вчительки, показавши мені листок паперу з написом.

Я бачив, що дівчина здогадалась про те, чого я сам досі не міг зрозуміти. Я вічув, як у мене всередині ніби щось клацнуло від хвилювання.

- Чесно кажучи, Олю, я не маю жодного уявлення про те, що це може бути, - відповів я, важко зітхнувши, і з надією поглянув на дівчину.