21 Марк

Після вечері ми з Олею перейшли у вітальню і вмостились на дивані, вирішивши подивитись якусь веселу комедію.

Це був один із тих вечорів, коли нічого не хотілося змінювати, бо все було саме так, як хотілось.

Ми з Олею сиділи поруч і я відразу відчув те, на скільки мені добре і комфортно разом з нею.

Її присутність заспокоювала і вселяла в серце надію на краще. 

Я дивився фільм і водночас ловив себе на думці, що частенько звертав увагуне на екран телевізора, а на врдливу дівчину, що сиділа поруч.

На її тихий сміх, на те, як вона трохи нахиляла голову, коли уважно слухала діалоги героїв.

Мені так сильно захотілося бути ближче до неї, відчути її поряд, що я дозволив цьому бажанню здійснитися, обійнявши Олю.

Вона зручно вмостилася, поклавши голову мені на плече. Це відчуття близькості стало для мене несподівано важливим.

Поруч з цією дівчиною я був спокійним і щасливим. Так я не почувався вже дуже давно.

Як на зло, мені чомусь дуже невчасно згадалась Таміла. Дивно було усвідомлювати те, що дві жінки могли бути настільки схожими зовні і водночас такими різними всередині.

В Тамілі завжди відчувалось щось, холодне, підле і зле, тоді як Ольга випромінювала тепло, доброту і щирість.

Якщо від Таміли мені хотілось втекти на край світу, щоб тільки не бачити її, то з Олею все було зовсім інакше.

ЇЇ мені хотілося захищати, оберігати, піклуватися про неї і зробити все  можливе, щоб вона була  щаслива.

Фільм тривав, але я майже не стежив за сюжетом. Мене тягло до Олі наче магнітом, хоча раніше я не міг на неї спокійно дивитись через її схожість з Тамілою.

Я нахилився до дівчини і обережно її поцілував. У цю мить усе навколо зникло, лишилися лише тепло її ніжних губ і дивне відчуття, яке розтікалося по всьому тілі.

Світ ніби звузився до одного короткого, але надзвичайно важливого моменту, в якому все було зрозуміло без слів.

Поруч з Олею я відчував те, чого давно не мав, - спокій і бажання бути тут і зараз, не думаючи про минуле і не боячись майбутнього.