Розділ 20

Ліля : 

Знаєте, іноді для повного щастя не потрібно годинних тренувань чи складних завдань. Іноді достатньо лише п'яти хвилин.

​Коли я тільки підходжу до нього після невеликої розлуки, починається справжнє свято. Шарік одразу зустрічає мене так, ніби ми не бачилися цілу вічність: радісно крутиться, галалантно облизує і запрошує до гри.

​Минуло всього п'ять хвилин нашої зустрічі, а скільки всього встигає вміститися в цей короткий час! Я кидаю йому палку на апорт — і він з азартом летить за нею, миттєво приносить назад, гордо віддає у руки, а на завершення ще й чемно подає свою лапку для закріплення нашої дружби.

​Усього п'ять хвилин, а стільки емоцій, радості та розуміння без слів. Дивлячись на його щасливі очі й веселий хвостик, я вкотре переконуюся: ці моменти — найцінніше, що є в нашому житті, і саме вони надихають мене писати далі.

Після наших веселих ігор та забав час було братися за інші справи. Я пішла нарвати солодкого винограду, мама неподалік збирала стиглу малину, а моя сестричка кеті   теж крутилася поруч і несподівано знайшла справжній скарб — свіжий огірок!

​А сьогодні у нас взагалі видався справжній день ягід та фруктів, адже до списку додалися ще й стиглі яблучка. Я обрала для Шаріка м'якенькі шматочки, і наш пухнастий герой із задоволенням протестував і їх.

​Ось так звичайний день перетворився на маленьку пригоду, де кожен знайшов заняття до душі, а наш чотирилапий персонаж довів, що він не лише найрозумніший учень, а ще й справжній поціновувач смачної їжі.