ЕПІЛОГ

Світи змінювалися один за одним, як сторінки великої книги, яку Астрае та Натан відкривали разом. Кожен світ був унікальний, наповнений своїми таємницями, і кожен з них вони досліджували з обережністю, яка приходить лише з усвідомленням істинної відповідальності.

Натан, тримаючи в руках свою кисть, творив живі полотна. Його картини більше не були просто зображеннями — вони оживали просто на очах, наче самі світи пульсували під його мазками. Кожен штрих розкривав новий куточок всесвіту, кожна деталь дихала життям. Астрае спостерігала за його роботою, відчуваючи, як їхні світи переплітаються з тими, що він творив.

Коли вони потрапляли у новий світ, Натан малював його портрет — величні гори, мерехтливі річки, зоряні небеса. Але варто йому закінчити, як світ оживав на полотні, ніби повертався до своєї первісної форми. Ці картини ставали порталами, якими вони могли переміщатися, пов'язуючи світи, об'єднуючи в єдине ціле.

Астрае знала, що їхня подорож тільки починається. У кожному новому світі вона знаходила сліди стародавніх сил, які колись пов'язували її рідний дім із іншими всесвітами. Разом з Натаном вона почала створювати нову карту світів, відновлюючи стародавній баланс, який був порушений століття тому.

Іноді, під час їхньої подорожі, вони зустрічали тих, хто знав про картину "Жінка зі Сну". Ці люди підходили до Натаних полотн, здивовані і зачаровані тим, як світи оживали перед ними. Деякі з них пропонували свою допомогу, інші намагалися заволодіти їхніми силами, але тепер Астрае та Натан були непохитними – вони знали свою мету.

Мандруючи через безмежні зоряні простори та дрімучі ліси, вони створювали власну легенду. Їхній союз був непорушний, їхні сили доповнювали один одного, а їхній шлях був сповнений чудес і загадок.

І коли в одному зі світів вони зупинялися на пагорбі під зоряним небом, Астрае могла бачити, як світи відбиваються в очах Натана. Ці очі, сповнені світла та творчості, дивилися на неї з тією самою таємницею, яку він одного разу спробував зобразити на картині. Тепер ця таємниця була розкрита.

Але попереду залишалося ще стільки світів, стільки незакінчених картин.

Їхній шлях був нескінченний, як безмежні всесвіти, які вони тепер могли досліджувати разом.

КІНЕЦЬ 

Дата: 15.09.24