2.4

- Не розумію, - хитаю головою, поки Філ робить на всіх велике замовлення.

– Знаєш. Це все ніби якийсь сон!

Вирішаю нарешті відверто, хоч і зовсім мало знаю Філа.

– І те, що Марат, такий страшний, з малечею так поводиться. Здається, вона насправді його полюбила! І все, що у Євгена з Танею вийшло…

Євгена Солодова, одного з найзавидніших холостяків столиці та жорсткого мільярдера, який нагнув майже все місто, я поки що не наважуюсь назвати просто Женею. Навіть у думках. Навіть незважаючи на те, що вчора ми побували на його весіллі з моєю найкращою подругою!

Він однаково для мене… Ну, з іншого світу. Як щось недосяжне та нереальне!

Здається, що я сплю. Або що це все якась каверза!

До речі. Якщо Солодов одружився, виходить, тепер Філ по праву займає місце цього холостяка номер один? Оххххххх. Непросто це все!

– А що тебе дивує?

Філ підсуває до мене високу склянку химерної форми з молочним коктейлем.

– Женя ніколи б не покинув свою дитину. Я ж недаремно Тані про це говорив!

Ну так. Все почалося з того, що моя подруга була вагітною. А владний мільярдер Солодов заявив, що вона має народити і віддати йому їхню дитину! Щоправда, потім усе склалося інакше… І, здається, вони покохали одне одного по-справжньому і щиро! Але... Хто знає, як усе могло б скластися...

- Він так трепетно ​​ставиться до дітей? Загалом, це рідкісна якість для чоловіків.

Ну так. Скільки з них просто кидають своє потомство і навіть не думають допомагати їх ростити? Та що ростити! Навіть і аліментів не платять!

- Оля.

Філ стає похмурим. Знову це кам'яне, навіть жорстке обличчя.

Але ж насправді мені він і таким подобається! Навіть, може, більше, ніж у грайливому настрої! Аж мурашки по шкірі біжать.

– Знаєш, звідки наша така міцна дружба?

– Ні.

Хитаю головою. Здається, цих трьох взагалі мало що могло б пов'язувати. І різні вони. Навіть дуже. Як полюси!

- Ми в дитбудинку виросли. На смерть там стояли. І самі по собі та один за одного. Це вже назавжди. До самої смерті. Під шкіру в'їлося. Повір. Кожен із нас за іншого убити готовий. У прямому, Оль, значенні слова.

– Ох.

Прикриваю навіть губи руками. Ніколи б не подумала! Ну, Марат ще... Гаразд. Він явно за життя своє горлянки зубами роздирав. Видно ж. І досі напевно роздирає. Тільки ставки вже вищі, звичайно.

А ось Філ… І Солодов… Я впевнена була, що вони виросли із золотими ложками у роті! Зрозуміло тепер, чому Євген врятував Раєчку, коли її органи опіки хотіли відібрати!

• Жоден з нас ніколи б не залишив свою дитину, Олю. Після того, через що ми пройшли. Кожен землю носом ритиме і жертиме. Але від дитини ніколи не відмовиться.
• А якби…

Стискаю склянку занадто міцно.

– Що?

- Якби у них з Танею так добре все б не склалося? Солодов, правда, відібрав би у неї дитину?

- Моєму другу пощастило. Таня виявилася гарною дівчиною. А якби ні… Навіть не сумнівайся. Звісно б відібрав. Хто, крім батька, може гідно виростити свою дитину?

Прикушую губу. Так. Тані пощастило. Однозначно!

_______________

Дорогі друзі! А хто чекав на історію Євгена та Тані, з весілля яких втекли наші герої?

Вона вже повністю викладена на моїй сторінці!!! Запрошую всіх і дуже, ну дуууже прошу вас підтримати їх історію вашими лайками ( зірочками) та репостами!!! " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"!!! ЗУСТРІЧАЙТЕ!!!

А історія Марата вже на підході!!! Вона буде називатись " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ ДИКУНА" Не пропустіть!!!

   Також, хто чекав на бонус до роману " ТИ-МОЯ", він вийде вже дуже скоро! Можливо, навіть сьогодні!!!

Анотація до книги "Спадкоємець для мільярдера"

– Куди зібралася? Вирішила позбутися дитини?
Жорсткий голос начебто вдаряє під дих.
А я завмираю, врізавшись у сталеві груди чоловіка.
– Дайте пройти!
Лепечу повільно піднімаю очі.
І відчуваю, як підгинаються коліна, коли зустрічаюся з владним потемнілим поглядом отруйно-зелених очей.
- У тобі те, що належить мені! Моя дитина! І піти ти можеш лише зі мною!
– Але…
Голова паморочиться. Чорт! Як він дізнався? Як тут опинився?
– Змирись, Тетяно. Ти народиш цю дитину. А після можеш бути вільна!