2.4

* * *

– Готова? Їдемо.

Філ тактовно дав мені час на те, щоб привести себе до ладу і одягнутися.

Дивно, але цей одяг теж виявився мені рівно за розміром!

А от із порядком все не так просто. Варіантів небагато. Все, що я змогла, це підвести тушшю, що була в мене в сумочці, вії та мазнути по губах безбарвним блиском. Це все, що маю з собою. Ну, і волосся ще укласти. Високий гладкий хвіст.

Зате сам Філ виглядає просто розкішно. У світлому піджаку та футболці, що обтягує його потужні груди. Костюм сидить на ньому, як влитий.

Знову перехоплює подих. Він ... Він ідеальний, чорт!

Відразу починає бути помітна різниця у віці. І в положенні.

Його впевнені манери. Дорогий парфум. Владні жести.

Я виглядаю просто як школярка з бідного району поряд із дорослим, впевненим у собі чоловіком!

- Прошу, - Філ галантно відчиняє переді мною двері.

– А… Куди ми їдемо?

Чорт.

Тепер я гублюся. Зовсім не розумію, як поводитися з ним!

- В один закритий клуб. Тобі сподобається. Там і для малечі заняття знайдеться. І дорослим можна добре відпочити.

– Добре, – киваю. - Філ... А чим ти займаєшся? Адже в тебе теж клуб? Чи ми туди і їдемо?

- У мене інший клуб. Не для таких милих дівчат як ти. І тим паче, не для Раї!

У машині ми сидимо поряд на задньому сидінні.

Філ більше не продовжує жодних спроб спокушати мене. Навіть не торкається.

Щось гортає на планшеті. Займається якимись справами.

Я вирішую не заважати. Тільки крадькома розглядаю його. Зараз такий серйозний і зібраний, він виглядає зовсім іншим.

І…

Я нічого не розумію! Хто я тепер для нього? Які після цієї ночі у нас стосунки? Він навіть за руку мене взяти не пробує. Навіть не дивиться у мій бік! Хоча… Може, справді справи? Важливі дуже.

Відвертаюсь до вікна. Розглядаю зимову красу довкола.

Не даю сльозам образи навертатися на очі!

________________________________

* * *

– Ого!

Я справді вражена.

Це навіть не клуб, це… Не знаю, як назвати!

Розкішний басейн, у якого багато пар відпочивають, потягуючи різнокольорові коктейлі. Окремий зал із приглушеним світлом та гарною музикою. Дитяча зона з високими гірками, з яких можна з'їхати у повітряні кульки. З аніматорами та конкурсами, різними призами… Збожеволіти! І все це в одному місці!

- А ось і вони, - Філ киває у бік гірки.

Я знову вражаюся тому, що Таня вирішила довірити дитину ось цьому... Справжньому бандиту!

Він навіть тут виглядає моторошно. Величезний. З татуюванням на руках та плечі. Із цим жахливим шрамом на половину обличчя.

Але не це найголовніше. Обличчя в нього. Похмуре. Бандитське. Тільки глянеш, одразу відчуєш загрозу. Похмуре. І енергетика така, що відсахнутися хочеться!

Шкіряний плащ відстовбурчується на боці. Напевно, у нього там пістолет, ось навіть не сумніваюся! А сама статура просто кричить про те, що краще до неї і зовсім не наближатися! Одним пальцем розчавити може!

Тільки от Раї, здається, з ним зовсім не страшно. Хоча особисто я бігла б від такого без оглядки!

Вона з реготом злітає з височезної гірки. А дикун її ловить, широко розставивши руки. І навіть діти довкола його не бояться! Навпаки. Зацікавлено оточили. Напевно, думають, що він аніматор, а не справжнісінький кримінальний авторитет! Яким є насправді.

Хоча…

- Раєчко!

Покидаюся, помічаючи, що малеча починає раптом голосно плакати. Якраз коли Марат її впіймав у свої величезні лапищі!

- Я ж казала! Не можна було її залишати з ним!

Вже мчу до маленької, але Філ мене ловить.

- Не поспішай. Налякаєш дитину.

Наказує таким жорстким командним голосом, якого я від нього і не очікувала! А за талію тримає міцно! Начебто сталеві обручі в мене вп'ялися.

- Філ. Ти з глузду з'їхав! Відпусти! Бачиш...

– Наш столик там. Самі підійдуть.

Жест вказує мені на далекий столик. Просто над басейном. Помічаю табличку, що це ВІП-зона.

– Ні, – уперто смикаю головою. – Я потрібна… Там…

Але вже передумую бігти. Тому що виявляється, що Рая просто втратила свого вічного зайця, з яким ніколи не розлучається. Проте Марат дуже швидко вирішив проблему. Просто викинув усі кульки, витягнувши з-під них пропажу і урочисто вручаючи її дитині.

Яка тут же засяяла, як ранкове сонечко. І… Ох… Навіть обійняла цього дикуна! І щось шепоче на вухо йому, вказуючи кудись нагору пальчиком.

- Ну от бачиш. Краще няньки і не придумати, - усміхається Філ, тягнучи мене за собою до столика. - Дівчинка просто щаслива!

_________________________

Дорогі друзі! А я нагадую! Про страшного дикуна-Марата буде його історія! І вона вже дуууже активно готується, щоб познайомити вас з ним поближче!!! Роман буде називатись " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ ДИКУНА"!!!

   А про Раю, та їх знаймоство з цим самим Дикуном, а також про її сестру, найкращу подругу Олі та її коханого історія вже ось-ось з"явиться!!! Її назва " СПАДКОЄМЕЦЬ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"!!!

   Тож не пропустіть! Буду рада там всіх вас зустріти!!! Пройдемо ці історії разом!!!

Ви найкращі! Люблю вас!

ВАША Кіра