Передмова

Двадцять сім років тому.

      Багаття Долі горіло в самому серці Палацу Фей вже понад тисячу років. Казали, поки його полум’я не згасне, доти існує і чарівне Королівство.

      Саме біля нього молода жінка зробила заяву, яка мала назавжди змінити її майбутнє.

- Я, Селена, фея найвищого рівня, йду у вічну відпустку і ніхто мене не зупинить. Справа, яку ми з Деєм завершили варта того, щоб дати можливість відійти від таємних доручень. 

      Рада затамувавши подих слухала сміливицю, яка відмовилася від могутності.

 - Настав час молоді, а моє місце неймовірно ласий шматочок. – з посмішкою додала висока, чорнява красуня. – Мене чекають інші, не менш важливі речі. Наприклад, материнство... – Всі в залі шоковано затамували подих.

 - Ти справді чекаєш на маля. – Здивовано підтвердив володар королівства фей. – Що ж, прийшов час нам прощатися. Але, ви з Деєм втратите всі привілеї положення головної феї області та головного фея міста й назавжди залишитеся немов звичайні люди.

 - Так ми вирішили. – Погодилася Селена.

 - Так тому й бути. У вас є місяць, щоб передати справи. – вигукнув володар і плеснув в долоні.

     В пологовому будинку, о восьмій вечора, пролунав крик маленької дівчинки, мов дзвіночок оголосив про початок нової долі. Яскраве сяйво, помітне лише магічно обдарованим створінням,  огорнуло малесенькі долоньки. 

-   Дякую,  Богиня Матір за благословення.

     Щасливі очі новоявленої матусі були повні сліз.

 - Привіт моя маленька принцеса. Іренель буде тобі ім'я. – Селена обійняла новонароджену фею. Але наступного моменту картинки на внутрішньому зорі жінки заповнили голову ...

     Семирічний хлопчик, раптово завмер та подивився в далечінь.

 - Моя суджена, щойно народжена, названа Іренель. – і стільки в голосі було світлої радості та надії. – Я буду чекати на тебе! Де б ти не була, доля поєднає нас!

     Повернення до реальності не забарилося. І матуся зібралася з духом розуміючи, чим пізніше донька увійде до повної сили, тим краще.

     Все йде за планом Вищих сил, коли в справу втручається істинне кохання. Ті хто відрікаються від нього, не живуть щасливо. Тисячі років тому, на істинність не зважали, тепер же все інакше.

 - Що ж ви задумали? - Занепокоєно промовила Селена. – Чи не веде це до…?

Рада вітати на сторінках цієї історії.

Нехай добрі, щирі та відважні герої наповнять натхненням та приємними враженнями.

Зберігайте і хутчіш до пригод!