Таємна кімната поетеси

***

 

Мої слова для тебе — як вода,

Пливуть собі, як хвилі моря,

Теплі та щирі, як добро.

Кричущі знов оті слова:

Кохаю тебе, милий, я.

 

Кохає до нестями серце,

Шепоче голос в голові:

«Твоя. Твоя людина це!

Не відпусти, не зупини!»

 

Слова кручу я в голові,

Нахмурено стуливши губи.

Чи правда це, чи ні?

Чи не збреше він тут мені?

Чи не ударить, чи не крикне?

Чи не розірве серце на шматки?

 

Знов в скелю б’ються всі мої слова,

Знов з губ злітає стишена розмова:

«Чи любиш ти мене, чи ні?»

Знову дурні ці думки в голові.



#1012 в Різне
#158 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 29.08.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше