42. Мирон. "Це ж моя дитина?"

Якось Іра напружилась, коли поглянула в телефон. І деякий час щось читала, потім відповідала. Про мене ніби забула. І саме в цю мить я подумав, що це ж я так само листувався з Аріною. І ще й хотів щось продовжувати. Ні, добре, що вона сама запропонувала перестати. Я зараз відчув себе в шкурі Іри, яка могла б побачити, як я листуюсь з іншим, і мені це відчуття не сподобалось. 

А я чомусь був впевнений, що листується вона з чоловіком. Таке вже було напружене її обличчя… Чорт. 

Я вже ледь не ляпнув щось, але Іра сама прибрала телефон і трохи винувато поглянула на мене:

— Це мій колишній, чомусь вирішив, що з’явившись у моєму житті через багато років, зможе продовжити все з того місця, на якому зупинився…

Я одразу відчув ревнощі. Колишній… Ні, якби це просто був якийсь мужик, то було б якось пофіг, але певно це той самий колишній, котрий батько малої?

— Зрозуміло, — я кивнув. Намагався, щоб вираз мого обличчя був спокійним. Не знав, чи виходить. 

— Але я йому написала, що в мене є коханий чоловік, тож краще йому більше мене не турбувати. Сподіваюся, він так і зробить…

Вона ніби виправдовувалась переді мною… Чорт. Невже вона до нього щось відчуває? Та ні, якби відчувала, то побігла б до нього. Але ж Іра зі мною. 

Я торкнувся її долоні.

— Все добре, не нервуй так. Я все розумію. У всіх є минуле. 

— Так, іноді хочеться викреслити деякі моменти із життя назавжди, — сказала вона, відразу посумнішавши. — І саме тоді минуле знову стукає в двері і нагадує про себе…

Я подумав, що дивно, що вона його не заблокувала, якщо вже в них все було скінчено. З іншого боку, певно, через Мелісу, вона не хотіла повністю спалювати мости? Ні, краще про це не думати. 

Я переплів наші пальці. Не знав, що сказати. Не хотів здатись ревнивим бовдуром. Тому мовчав. 

Іра виглядала якоюсь замисленою, а потім, упіймавши на собі мій погляд, стрепенулася:

— Давай ще вип'ємо вина. Зараз дівчата принесуть десерт, ти такого ще не куштував! Називається “Сльози янгола”...

***

До відкриття вже залишалися лічені дні і мені хотілось зробити цей вечір незабутнім. Бо ж після нього Іра мала до мене переїхати разом із малою. 

Сьогодні була середа, а моє відкриття було заплановане на суботу. Завтра і післязавтра в мене буде купа справ, а от сьогодні ще було трохи часу.

Тому я запросив Іру з малою в ТЦ.

Коли ми прийшли туди, мала одразу хотіла йти на якісь батути, але я сказав: 

— Батути після шопінгу. Ми зараз зайдемо в пару магазинів. Я хочу купити вам нові сукні, якщо ви не проти. Все ж, вже в суботу відкриття. Я б хотів, щоб ми пішли в якомусь "сімейному" прикиді. Як ви на це дивитесь? Типу купити вам схожі сукні, а собі я куплю таку краватку, ну, в тон.

— Це гарна ідея, — Іра усміхнулась. — Одразу буде видно, що ми твоя родина…

— Так, — я кивнув. — Я подумав, що можна буде вдягнутись у кольори мережі. Це буде символічно і мило. І думаю, насичений зелений вам піде... 

***

Ми поїхали до магазину. Мала дуже раділа, їй подобався шопінг і всі ці суконьки. Я купив їй не одну, а одразу декілька. І не тільки зелену для вечірки. 

Здається, вона була задоволена. 

В ніч перед відкриттям ми з ними ночували окремо. Вирішили, що мені треба виспатись. Ну, це не я вирішив, а Іра. 

А ще вона натякнула, що їй треба зібрати речі. Я був на сьомому небі від щастя. Це мав бути один з найщасливіших днів в моєму житті. Відкриття нового ресторану, кохана жінка, яка до мене переїжджає, що може бути краще?

Відкриття теж проходило добре. Ми з Ірою зустрілись вже в закладі, вони підʼїхали прямо перед початком офіційної частини. 

Я навіть розрізав стрічку. 

Все було дуже круто. Їжа, гості, шампанське, все на рівні. Різні люди підходили мене вітати. Я мав бути ввічливим і з кожним поговорити.

А коли закінчив приймати привітання, очима почав шукати Іру з малою. 

Але їх ніде не було. Я пішов до  коридору, потім почав оглядати веранди. І ось на одній з них я побачив Іру з якимось чоловіком.

— Це ж моя дитина, правда? — запитав він…

 Друзі, на роман "Таємна дитина" відкрито передплату, але ціну в перші дні я зробила мінімальною! Згодом вона зросте, а після завершення книга стане ще дорожчою. Тож купуйте прямо зараз і не розлучайтеся з героями, яких ви вже встигли полюбити!

Більше того - у нових розділах на вас чекатимуть приємні бонуси - промокоди на безкоштовне читання інших книг!