27. Ірина. В гостях у Мирона

Я округлила очі, жестами показуючи, що ми ж не про це домовлялися, але вона ігнорила мене і продовжувала говорити.

 — Ти мені дуже подобаєшся, і нічого, що ти будеш старенький, я все одно буду тебе любити! Що, я погано чую, зараз поставлю тебе на гучномовець! — заявила мала і включила телефон на гучномовець.

— Кажу, що ти мені авжеж теж подобаєшся, але все ж давай поговоримо про це коли ти підростеш? Може ти до того моменту знайдеш когось, хто не буде старенький! — відповів він після короткої паузи. 

 — Добре, тоді пообіцяй, що поки я підросту, ти не будеш ні з ким одружуватися! — серйозно заявила Меліса. 

— А якщо я в когось закохаюсь? — запитав він раптом. 

 — Так нечесно! — обурилась вона. — Я ж не буду закохуватись ні в кого! Буду всім казати, що в мене вже є наречений!  То й ти не закохуйся! 

 — Мироне, скажи Мелісі про майбутню поїздку, — гукнула я, нахилившись до телефону в руках доньки. — Про те, які в нас будуть правила…

— Слухай, а що як ми пограємо в іншу гру? Коли ми поїдемо до моїх батьків, я б радше хотів ставитись до тебе, як до доньки. Якщо ти дозволиш. Ніби ми з твоєю мамою давно зустрічаємось і у нас типу майже сімʼя. Що скажеш? — запитав він.

 — А чому? Ми могли б сказати твоїм батькам правду, — надула губки Меліса.  — Що, коли я підросту, ми одружимось!

— Ну будь ласка, підіграй мені, — сказав він ніжним голосом. — Нам з мамою. Без тебе нічого не вийде.

 — Ну добре, — вона здалася. — А можна подивитися твою квартиру? Ми з мамою можемо зараз приїхати!

— В принципі можна, я тоді замовлю якусь їжу. Що б ти хотіла зʼїсти на вечерю? 

 — Велику піцу, — замовила вона. — Тільки без цибулі, я цибулю не їм!

— Добре, значить, буде піца. Тоді зараз пришлю адресу на телефон твоїй мамі. Через скільки часу ви будете? 

 — Ми можемо прямо зараз приїхати, правда, мамо? — Меліса глянула на мене. 

 — Ще потрібно зібратися. хай за годину, — сказала я. 

 — Ну добре, тоді за годину. бо мама ще буде красу наводити, — засміялась вона. 

— Добре, тоді чекатиму вас за годину, до зустрічі, — здається, він усміхався, коли казав ці слова.

 — До зустрічі! — вигукнула мала і відбила виклик. 

 — Тобі не здається. що ти була надто… — я не могла підібрати підходяще слово. — … наполегливою? 

Хотілося сказати “нахабною”, але я зробила поступку на її вік. 

— А що не так? — здивувалась вона. — Якби я не сказала, що хочу до нього в гості. він би ніколи про це не здогадався! 

 — А раптом у Мирона були інші плани на цей вечір? 

— Я впевнена, вони були не такі цікаві, як поїсти з нами піцу! — вона усміхнулась. — Інакше він би відмовився! 

Проти цього аргументу я вже не могла заперечити, тож пішла перевдягатися в якийсь більш “вихідний” одяг…

***

Таксі швидко доставило нас за вказаною адресою. Меліса з цікавістю роззиралася навкруги. 

 — Тут такий гарний дитячий майданчик, набагато кращий. ніж біля нашого будинку!  — сказала вона. 

 — Ну, це престижний житловий комплекс, тут квартири дорого коштують, — пояснила я. 

 — А он і Мирон, — показала вона на під’їзд. Дійсно, до нас наближався Мирон.

— Ви швидко зібрались, — він усмхнувся і оглянув мою світлу сукню. — Гарно виглядаєш. 

 — Дякую, — я усміхнулась. — Вибач, що так напросилися в гості. Може. в тебе були якісь інші плани…

— Ні, нічого подібного, — він похитав головою. — Мав би сидіти і втикати в телевізор. Все одно сьогодні особливо б нікуди не йшов, бо ж завтра їхати до батьків. Гульки точно в плані не були. Якщо що я жартую, я взагалі не дуже по гулькам, — додав одразу. 

 — Ми теж збиралися сидіти і втикати в телевізор, — усміхнулась я. — Ну що ж, можна робити це разом. заодно потренуємося виглядати як родина, щоб потім не здатися дивними перед твоїми батьками. 

— Я думаю, ми і так не здамося дивними, — він усміхнувся. — Ти їм точно сподобаєшся.

 — Хочеться вірити, що Меліса не розкаже їм про матримоніальні плани щодо тебе. — засміялась я. 

— Ну, вони це сприймуть з гумором, думаю, — сказав Мирон, коли ми вже виходили з ліфту на сходовий майданчик і підходили до квартири. — Отут я і живу, — він відчинив двері і пропустив нас до приміщення….