Я взяла телефон і поглянула у вхідні. Побачила повідомлення від якогось Романа. Серед моїх знайомих не було чоловіка з таким ім’ям, і я здогадалася, що це хтось із того сайту знайомств. Вже лаяла себе за те, що пішла туди, а все мама, вона завжди підкидає якісь не найкращі ідеї… Але якщо людина написала мені, було б неввічливо проігнорити повідомлення. Я ніколи так не робила. навіть якщо мені надсилали якийсь спам, завжди відповідала: “Вибачте. мені це нецікаво”. От і зараз треба було написати щось типу, що я передумала шукати знайомств онлайн, вибачитися, побажати доброї ночі і видалити свій профіль з сайту.
Прочитала повідомлення Романа, він писав:
"Привіт, побачив твої фотки і подумав написати. Чомусь мені здалося, що тебе теж змусили тут зареєструватись", — і додав веселий смайлик.
Мені стало навіть трохи смішно. Очікувала, що незнайомець зразу почне напрошуватися на знайомство або просити мої фото без одягу, але цей Роман виявився не таким. Зрештою, можна й написати йому кілька снів, все одно мені не хочеться спати.
“Я й не знала, що чоловіків хтось може змусити знайомитись на сайті, — написала я. — Думала, вони роблять це з власної ініціативи…”
"Я справжній трудоголік. Друг сказав, що я взагалі робот. Ото і змусив зареєструватись. І поки я не поспілкуюсь хоч пару тижнів тут, сказав, не повірить, що я взагалі людина", — і знову поставив смайлик.
“Прикольно. А мене мама підштовхнула. вона дуже переживає, що я не знайду собі чоловіка. Хоча зараз я вже хочу видалити свій профіль. Це була дурна ідея — знайомитись онлайн.”
"Ну, у тебе красиві фотки, хай і без обличчя. це дійсно може бути трохи небезпечно, тут купа збоченців. Ну, як я розумію. Хоча до чоловіків вони не пишуть. Чоловікам пишуть тільки полювальниці на гроші, всякі дівчата легкої поведінки."
“Мабуть, дуже складно знайти тут нормальну людину, з якою можна просто поспілкуватися”, — погодилась я. І подумала, що хоча зазвичай я не дуже люблю нові знайомства, з Романом відчула себе комфортно, так. ніби ми давно були друзями, просто якийсь час не бачились, а це зустрілися знову.
“Ну, ти, певно, виняток”, — додала і поставила смайлик.
«Приємно чути. Мені теж комфортно. Розкажеш трохи про себе? Цікаво було б дізнатись тебе краще», — відповів він.
“У мене свій маленький бізнес, — написала я. — Незаміжня, ну це зрозуміло з самого мого факту появи на сайті знайомств. Мені двадцять п’ять років, у мене світле волосся і блакитні очі, зріст метр шістдесят п’ять. Отже, я цілком звичайна середньостатистична жінка…”
«Зрозуміло. У мене теж бізнес. Теж нікого не маю. Але ти не думай, що всі тут на сайті не мають пари, деякі тут шукають коханців, а ее пару.»
“Мені якось неприємно було б знайомитись з одруженим чоловіком, — відповіла я. — Але ж певно вони пишуть, що самотні? Навряд чи так прямо й кажуть: “Я маю сім’ю, шукаю коханку для зустрічей у будні, бо вихідні проводжу з родиною…”
«Авжеж, вони ж не тупі. Ну але я реально не одружений якщо що. Хіба що на своїй роботі»
“Тут ми схожі, — відповіла я. — У мене теж іноді таке відчуття, що я заміжня за роботою. І мене це влаштовує. Я не люблю залежати ні від кого. Хочу всього в житті досягнути сама.”
«Це похвально. Рідко зустрінеш жінку, яка не хоче вдало вискочити заміж і нічого не робити. Більшість жінок з мого оточення саме такі.»
“Всі мої подруги вже повиходили заміж, тож я почуваюся серед них трохи білою вороною. Але не хочу заводити стосунки аби з ким, щоб тільки був штамп в паспорті. Думаю, якщо десь є моя людина. ми рано чи пізно зустрінемось”, — написала я.
«Не скажу, що вірю в другі половинки, але якщо мені з жінкою буде комфортно, то думаю я плюс-мінус готовий до стосунків. Раніше серйозних стосунків в мене ще не було»
Я подумала про те, що ми з Романом дійсно багато в чому схожі. Може, й не варто казати йому, що не збираюся спілкуватися? Зрештою, це можна написати у будь-який момент. а поки що й полистуватися трохи, адже це як “ефект попутника”, якому можна розповісти все. що в тебе на душі, бо ти цю людину ніколи більше не побачиш…