Глава 9. Небезпека у місті

На наступний день я була повна енергії, рана не боліла і не кровоточила, а почувала я себе добре.

 Луіза й Агнія не відходили від мене ні на хвилину, навіть вночі просиналися і питали про моє самопочуття. Тому зараз ми троє на півшляху до академії, де замість першого уроку ректор зробить важливе оголошення.

-Як думаєте, про що буде говорити пан Кравань?- спитала Луіза.

-Мені також цікаво, а ще я хочу поглянути на Емілію Доратай, яка так і не вибачилась перед Златою.

А я відразу згадала про що говорили вчора у палаті, поки думали що я непритомна. Розказала все подругам, які були шоковані від моєї історії.

-Це яким потрібно бути потужним магом, щоб знешкодити сейф вищого гатунку!-викрикнула кузена.

-Я також про це подумала,- почала я,- Віолетта розказувала про захисні місця, які стали такими через жертву мага. Але я так і не зрозуміла як це працює!

На що Луіза відповіла:

-У нашій країні, за сильні порушення у магів забирають силу, яку не можна направити у корисні цілі, наприклад, заправити амулети чи створити відновлюючі зілля. Самі маги, можуть із власної волі створити щось подібне, віддаючи частинку магії, яка через час відновлюється. Але були такі випадки, коли маги за власною волею віддавали всі свої сили, але не іншому чаклуну, а якомусь місцю, після чого воно ставало майже незнищенним! Такі місця працюють не тільки через сили, але й через пожертву!

-І тут, виникає питання: в нашій країні існує настільки могучий маг?- здивувалась Агнія.

Я слухала і не перебивала, адже історія й порядок країни мені ще не до кінця відомий. Після чого вигукнула:

-Я читала, що у Маджимунді існує чотири найсильніших мага, але всі вони вірні соратники влади й не зробили б таке!

-Хіба, один з них не щасливий на своїй посаді, тому вирішив зробити переворот, щоб захопити владу!- запропонувала кузена.

-Можливо... Все, досить нас занесло не туди!

Ось так у роздумах ми зайшли у залу, де ректор повинен зробити оголошення.

Я оглянула приміщення, із наших були всі окрім Олександра. Емілія стояла збоку, а коли ми зайшли почала просвердлювати мене поглядом.

"Тільки би порчу не навела"- подумала я.

Через хвилин 10 до зали зайшов пан Кравань, після чого всі затихли.

-Доброго ранку, студенти і викладачі! Я зібрав вас усіх, щоб повідомити важливу інформацію. У місті діє дуже сильний маг- настільки сильний, що зламав сейф вищого гатунку, зняв з навчальних мечей захисні закляття, взяв у полон свідомість студентки, через що постраждала інша. Але найголовніше із сейфу викрали важливу реліквію і зник викладач- пані Тром. Через це, в академії вводиться комендантський час. До 9 вечора, всі учні повинні бути у своїх гуртожитках. Ритуал захисту підсвідомості пришвидшується і відбудеться через тиждень! Практикуватися магією, навіть у навчальних цілях забороняється! Бал чотирьох стихій буде перенесенний на півмісяця та проводитиметься на вихідних! Можете йти!

Всі стояли в шоці! Ніхто не спішив на уроки, а кожен помалу приходив до себе! Значить все, що я почула це правда!? Нічого собі спокійне студентське життя! 

Мої роздуми перервав хлопець, який мені потрібен для розмови. Дарій стояв разом зі своїм другом й щось серйозно обговорював.

-Дівчата, ви йдіть, а мені потрібно з деким полялякати,- глянувши на незрозумілі погляди подруг, пояснила,- я хочу подякувати Дарію за те, що врятував.

Агнії та Луізі два рази пояснювати не треба, тому через хвилину вони змилися з поля мого зору.

Я піддійшла до хлопця і почала:

-Дарію, можна тебе на хвилину?

На що, той нехотячи розпрощався з товаришем. Я продовжила:

-Дякую, що допоміг мені вчора, як би не ти, не відомо чи я б стояла тут! Дякую!

Хлопець зігнув свою брову і відповів:

-Я це зробив не із милосердних поривів, а через те, що відповідав головою за вас всіх! Тому не парься! Мене в той час гризли дві сторони, одна з яких говорила нехай сестричка пограється з ворогом- не лізь туди. 

Після його слів дивилась на нього як на нову людину, не ту про яку розповідала Агнія, а вона говорила про нього тільки добре, а як на брата Емілії- холодного, злопам'ятного, мстивого.

-У вдячність мені за твій порятунок, не попадайся мені на очі й не лізь до Емі- це як порада, вона справді ВОГОНЬ!-після чого розвернувся й зник за дверима.

От... Дуже не хороша людина! Та здався мені ти із своєю премудрою сестричкою! Йдіть лісом!

Відволік мене вазон, який почав трястись. Його пагони били об шибку вікна, а сам горщик скакав ніби під час землетрусу. 

Хтось використовує магію землі? Після заборони ректора? Можливо, злочинець тут!?

Від біди подальше, я вибігла зі зали і направилась в аудиторію, де через хвилину мав початися урок. 

Всі уроки ми відсиділи як на каторзі. Це ж треба було розповідати всім таку інформацію перед уроками!? Але вони нарешті скінчилися й ми пішли до гуртожитку.

-Що таке ритуал захисту підсвідомості?- спитала я, згадавши слова ректора.

-Поки ми не вміємо контролювати свою силу, наша підсвідомість  є відкритою книгою під назвою "Давай, роби зі мною що хочеш". Для цього використовують ритуал для блокіровки нашого розуму, який діє два роки,- пояснила Луіза.

Ця дівчина- ходяча енциклопедія, яка знає все про все, про всіх, про вся. Тож з нею цікаво спілкуватися, особливо на магічні теми. 

-Але особливістю цього ритуалу є подарунок від наших предків, яких вже немає серед живих- доповнила Агнія.

Що ж цікаво... Що там приготували мені предки?