Глава 22. Тіні минулого, нічний дзвінок та батьківський гнів

Глава 22. Тіні минулого, нічний дзвінок та батьківський гнів

Поки весь великий дім палестинської родини поступово поринав у глибокий, спокійний сон, а Валерія бачила перші солодкі сни у своїй новій рожевій піжамі, на кухні квартири все ще блідо горіло самотнє світло. Поважний Абдулла сидів за столом, спершись ліктями на гладку поверхню. Перед ним лежав мобільний телефон. Номер батька Валерії він завбачливо випитав у самої дівчини ще тоді, коли вони тільки сідали в машину біля гуртожитку, розуміючи, що діяти потрібно негайно і за законом честі.

Абдулла глибоко зітхнув, поправив свої сиві вуса і рішуче натиснув на кнопку виклику. Гудки тягнулися довго, розриваючи нічну тишу кухонного приміщення. Нарешті на іншому кінці дроту підняли слухавку, і сонний, роздратований чоловічий голос різко запитав:

— Алло. Хто це в такий час? Що сталося?

Абдулла випрямив спину, надаючи своєму голосу максимальної поваги та спокою, і заговорив:

— Доброї ночі. Мене звати Абдулла, я батько Таміна. Я телефоную вам щодо вашої доньки Валерії.

На тому кінці лінії раптово повисла важка, напружена пауза. Сон із батька Валерії, Павла, миттєво злетіло. Його голос одразу став холодним і ворожим:

— Що? Який ще батько Таміна? З якої радості ви мені дзвоните посеред ночі? Що ви хочете від моєї доньки?

Абдулла, намагаючись згладити кути, почав спокійно й детально змальовувати всю картину нічної пригоди:

— Павле, послухайте мене спокійно і без емоцій. Справа в тому, що Валерія сьогодні переночує в нашому домі, під повним захистом моєї дружини та невісток. Сталася дуже неприємна ситуація в гуртожитку. Вихователі влаштували справжній скандал, безпідставно звинуватили вашу доньку в тому, що той холодильник потік, і хотіли змусити її саму мити підлогу, принижуючи її гідність перед усім поверхом. Мій син Тамін не зміг на це дивитися. Він заступився за неї як справжній чоловік і просто забрав її з цього пекла. Я дуже прошу вас: приїжджайте завтра вранці, щоб ми разом поїхали до коменданта, захистили нашу дівчинку і вирішили це питання. Поки що її речі та вона сама побудуть у нас, тут вона в повній безпеці, я вам даю слово батька.

Павел слухав це, і його обличчя наливалося пунсовим гнівом. Він не міг повірити власним вухам: його улюблена, єдина донечка, його гордість, зараз перебуває в домі якихось арабів! Замість того, щоб подякувати за порятунок дитини, у Павла всередині спалахнули старі, запеклі упередження. Для нього всі іноземці зі Сходу здавалися людьми другого сорту, від яких можна чекати лише лиха.

Він міцно стиснув слухавку і майже перейшов на крик, грубо перебиваючи Абдуллу:

— Що ви мені тут казки розповідаєте?! Якого біса ваш синочок узагалі поліз туди?! Хто йому дав право вирішувати щось за мою доньку і самовільно виносити її з гуртожитку на руках?! Мені абсолютно не потрібно, щоб Валерія ночувала у вашому домі, зрозуміло вам?! Я завтра вранці особисто приїду, заберу її, і ми самі, без вашої «екзотичної» допомоги, розберемося з комендантом і правилами! Не смійте її чіпати!

І, не чекаючи жодної відповіді, Павел зі злістю натиснув на відбій, важко дихаючи від люті.

Абдулла так і залишився стояти посеред кухні з телефоном біля вуха, перебуваючи в глибокому шоці від такої дикої, неадекватної реакції. Він хотів як краще, проявив найвищу степінь східної поваги, а натомість зіштовхнувся з глухою стіною ворожості та відвертого расизму.

Тим часом Павел у своєму будинкі буквально рвав і метав. Він стрімко покрокував до спальні, де його дружина Влада тільки-но збиралася лягати спати, спокійно наносячи на обличчя нічний крем перед дзеркалом.

— Владо! Ти уявляєш, що коїться?! — з порогу вигукнув Павел, активно тицяючи пальцем у бік вікна. — Оці твої хвалені араби щойно забрали нашу доньку! Вона ночує в їхньому домі! А ми, її рідні батьки, дізнаємося про це останніми від якогось Абдулли!

Влада від несподіванки аж здригнулася, а баночка з кремом ледь не вислизнула з її рук. Проте, знаючи палкий характер чоловіка, вона спробувала його заспокоїти:

— Павле, та ти заспокойся, не кричи на всю ніч! Що там взагалі сталося? Тамін і його родина — прекрасні, виховані люди, Валерія мені стільки про них розповідала! Вони б ніколи не заподіяли їй шкоди.

— Прекрасні люди?! — вибухнув Павел, підходячи ближче і заглядаючи дружині в очі. — Я прекрасно знаю, які це арабські сімейки! Мені що, нагадати тобі, що вони зробили з моєю рідною сестрою?! Забула, як вона вийшла заміж за одного з таких, поїхала туди, а вони потім ставилися до неї як до речі, замкнули в чотирьох стінах і позбавили будь-яких прав?! Моя донька Валерія не повторить цю долю, ні за що! Я завтра ж поїду туди, влаштую їм усім такий рознос, що цього Таміна з коледжу випередять швидше, ніж він встигне свої ноти зібрати! Нехай його покарають за самоуправство! А якщо в гуртожитку для Лєри все повернеться погано — плювати! Я сам зніму їй найкращу квартиру в Одесі, я все зроблю для своєї доньки, але з цим хлопцем вона не буде!

Влада обурено підхопилася з крісла, дивлячись на чоловіка з глибоким докором:

— Павле, та до чого тут взагалі твоя сестра?! Це було зовсім в іншій країні, в інші роки, і люди всі абсолютно різні! Припини рівняти всіх під одну лінійку, це ж просто смішно й негідно! Вони врятували нашу дитину від ганьби в гуртожитку!

— Це твоя провина! — раптом вигукнув Павел, злісно тицяючи в неї пальцем. — Це ти допустила, щоб донька почала занадто сильно цікавитися їхньою культурою, мовами та східними казками! Ось і маєш тепер результат — її посеред нічі цуплять із кімнати!

Влада, глибоко ображена такою несправедливою та агресивною заявою чоловіка, мовчки закрила баночку з кремом. На її очах виступили сльози образи. Вона круто розвернулася, швидко вийшла в іншу кімнату і з гуркотом захлопнула за собою двері, залишаючи Павла наодинці з його гнівом.

Павел залишився стояти посеред темного коридору. Тіні минулого — той самий невдалий і болючий шлюб його сестри з чоловіком зі Сходу — міцно тримали його розум у лещатах страху. У його голові викарбувалася лише одна нав'язлива думка: він повинен захистити Валерію будь-якою ціною. Чого б це не коштувало, скільки б грошей на оренду квартири не довелося викласти, він вирішить проблему з її житлом і назавжди відгородить доньку від Таміна. Він не дозволить нікому зруйнувати життя його принцеси.