Перший поцілунок

Вечір у студії опустився тихо. Ліана залишалася допрацьовувати кілька ескізів, а Максим закінчував перевіряти проекти. Між ними була тиша, але вона була важкою — наповнена невисловленими словами і дивним бажанням.— Ти справді вперта, — промовив він тихо, підходячи ближче. Його темний погляд пробивав її наскрізь. — Але це робить тебе цікавою.— Цікавою чи дратівливою? — Ліана відвела погляд, намагаючись зберегти самовладання.— І тим, і тим, — прошепотів він, нахиляючись трохи ближче.Вона відчула, як серце калатає швидше. Її дратівливість і цікавість змішалися з теплом, яке не можна було ігнорувати.— Я… не можу зрозуміти, чому ти так на мене впливаєш, — промовила вона тихо, ледве чутно.— Мабуть, ти просто зачіпаєш щось важливе, — сказав він, крокуючи ще ближче. Його рука ледь торкнулася її плеча.Ліана застигла. Вони дивилися один одному в очі, і між ними з’явилася невидима межа, яку обидва хотіли переступити.І тоді сталося несподіване: Максим нахилився і обережно торкнувся губ Ліани своїми в легкому, швидкому, але дуже емоційному поцілунку.Вона відчула одночасно тепло, хвилювання і трохи страху, але не відштовхнула його. Це був перший поцілунок — несподіваний, але правильний, який сказав більше, ніж будь-які слова.— Це… — прошепотіла вона, коли їхні губи розійшлися на мить.— Так, — промовив він тихо. — Це ми. І я думаю, нам ще доведеться багато чого з’ясувати.Він хотів її знову поцілувати але раптом у двері пролунав тихий стук.— Вибачте, можна? — пролунало з-за дверей. — У вас є хвилинка, щоб обговорити проект?Ліана швидко відсахнулася, відчуваючи, як серце ще більше калатає від несподіванки. Максим відвернувся і кивнув:— Звичайно, заходьте.Вони обмінялися коротким поглядом, в якому було все: здивування, напруження і відчуття, що щойно сталося щось особливе.Остак я зробила