Перша іскра

Наступного дня Ліана прийшла до студії раніше, ніж зазвичай. Вона хотіла показати, що серйозно ставиться до роботи, але навіть не здогадувалася, що Максим вже чекає на неї.— О, ти тут раніше, — промовив він, піднімаючи брову. — Думав, ти приїдеш трохи пізніше, щоб заплутати мене.— Не заплутую, — відрізала Ліана, сідаючи за свій стіл. — Я просто хочу показати, що можу працювати.— Ага… — Максим підійшов ближче і нахилився над її блокнотом. Його погляд проймав крізь сторінки, але більше — крізь неї. — Дивно, але ти вже починаєш мене дратувати. І водночас… зацікавлювати.Ліана відчула, як щось всередині стискається. Її дратував його тон, але водночас вона не могла заперечити, що його присутність змушує її серце битися швидше.— Чому ти весь час так на мене дивишся? — спробувала вона знову відштовхнути це відчуття.— Бо ти не боїшся мені заперечити, — відповів Максим спокійно. — І це робить тебе цікавою.— Цікавою чи дратівливою? — вона кинула йому холодний погляд, але відчула, як губи непомітно тремтять.— І тим, і тим, — сказав він, усміхаючись так, що її щоки злегка спалахнули.В цей момент вони почули шум у студії: команда випадково переплутала ескізи. Ліана миттєво підскочила, щоб допомогти виправити ситуацію, а Максим підійшов до неї.— Ти завжди така швидка? — запитав він, дивлячись на неї з легким викликом у голосі.— Я хочу, щоб робота була зроблена добре, — відповіла Ліана, намагаючись не помітити, як її погляд зустрічає його очі.Між ними виникла коротка пауза. Тиша, наповнена невидимою напругою, тривала кілька секунд, але цього вистачило, щоб Ліана відчула, що їхня взаємна напруга тільки зростає.— Добре, Ліано, — тихо промовив Максим, нахиляючись трохи ближче. — Будь готова: ця робота буде випробуванням не тільки твоїх навичок, але й терпіння… і, можливо, серця.Ліана зітхнула, намагаючись приховати реакцію, але всередині відчувала дивне тепло. Вона зрозуміла одне: ця робота змінить її життя. І, можливо, змінить її серце назавжди.